17.03.2020

17.03
Тема 2  Олександр Довженко. "Ніч перед боєм" - твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців. Образи діда Платона і діда Савки. Їхній моральний урок для солдатів

Відтворення і корекція опорних знань

1.Вправа «Асоціативний кущ»

Скласти асоціативний кущ до постаті О. Довженка

-  Давайте пригадаємо, що ми знаємо про оповідання О.Довженка «Ніч перед боєм» з попереднього уроку.

2. Гра «Незакінчене речення» .

1. «Ніч перед боєм» - це розповідь… про воїнів – визволителів.

2. Тема  твору– це зображення… захисту рідної землі та героїзм людей у боротьбі з ворогом.

3.За жанром – це… оповідання.

4.Оповідь у творі веде… Герой Радянського Союзу Петро Колодуб.

5.Дід Платон і Савка були… відважними перевізниками., простими рибалками

6. Головний заклик оповідання  … «Ні кроку назад!»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

Слово вчителя.

Коли вороги прийшли на землю твоїх батьків, то обов'язок кожного — стати на її захист, зробити все можливе, щоб захистити рідних, близьких, увесь народ від нападників. Найважчий тягар лягає на плечі чоловіків та юнаків, яким ще важко знайти в собі силу духу й мужність, щоб іти безоглядно в бій на смерть. І ці молоді люди звертаються за порадою до бувалих воїнів, до своїх командирів, які власним прикладом показували зразки патріотизму та героїзму. О. Довженко з ретельністю літописця фіксував випадки, які ставали йому відомими як військовому кореспонденту, щоб підтримати дух інших, які таких зразків перед собою не мали. Він використовував зброю, якою володів досконало – словом. І сьогодні ми поговоримо про образи, які стали натхненням для багатьох солдат – образи дідів Платона і Савки з оповідання «Ніч перед боєм» ,яке написане на основі реальних подій, а головні герої якого – дід Платон Півторак та дід Савка – ціною власного життя топлять у Десні човен із ворогами. Оповідання з’явилося в серпні 1942 року в газеті «Червона зірка» і було опубліковано вісімнадцять разів дванадцятьома мовами.

На нашому уроці ми з вами попрацюємо над питанням «У чому секрет популярності оповідання «Ніч перед боєм»?»

-         Про що це оповідання ? так , про війну

3. Вправа  «Асоціативний кущ» та колективний «Сенкан» до слова війна

Війна

Страхітлива, безжалісна.

Нищить, руйнує, вбиває.

Загроза для всього людства.

Смерть.

Слово вчителя.

Так, війна страшне слово, яке несе в собі біль, страждання та смерть. І вона дуже актуальне у нашій країні, так як ми з вами знаємо, що війна іде на сході України, там щодня гинуть наші хлопці. Чиїсь сини, кохані, батьки. Вони, ціною своїх життів, дають нам можливість спокійно спати, ходити до школи, жити. Тож події , які автор описав у своєму творі, близькі нам, адже щодня втрачаючи людські життя, ми вчимося цінувати мир і спокій.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

-         А як же розгортаються події в творі?

4. Розташуйте в хронологічному порядку події :

1. Діди втопили німців. 2. Іван запитує в Петра про його «внутрішній секрет».

3. Солдати відступали. 4. Діди казали, що краще смерть, аніж утеча від ворога.

-         Діти ,назвіть головних героїв оповідання. Подивіться, що означають їх імена за тлумачним словником.

-         Петро - ім'я походить від давньогрецького слова "Петра", що означає "стрімчак, кам'яна брила".

-         Платон - походить від слова «платюс» і означає «широкий», «широкоплечий».

-         Савка - значення імені Сава пов’язане зі словами «дід», «старець», «мудрець»

-         Як співвідносяться значення імен героїв з іх образами в творі?

-         Давайте поговоримо про дідів, капітана Колодуба, спираючись на текст оповідання.

Пропоную за основу для образного аналізу взяти наступні пункти:

1.      Зовнішність.

2.      Манера говорити.

3.      Уміння говорити гірку правду.

4.      Усвідомлення власної  смертності.

5.      Єдність слова і діла

6.      Реалізація права на вибір смерті.

Опитування учнів за пунктами аналізу .

Слово вчителя. Савка й Платон подали приклад для молодших, виявили своє право на вибір смерті — чи то тихої, спокійної, природньої - вдома, на ліжечку,  в колі сім'ї, чи — на переправі, перекинувши човен, забравши з собою гітлерівців на той світ.... Мета була світла- не дати загарбникам хазяйнувати в Україні, а ціна- надвисока, на кону було саме життя... Це зрозумів і пояснив підлеглим капітан Колодуб ( цитата):

«Зараз я Герой Радянського Союзу. Багато я знищив ворога, що й говорить! Багато постріляв у наступі і гусеницями подушив багато. Часом бувало так, що нудно робилось од хрусту фашистських кісток. І сам попадав у бувальці не раз. Але, де б я не був, як би не гули навколо мене ворожі вихори, їм ніколи вже не затушить того вогню, що викресав з мене колись у човні дід Платон... Що наше життя? Що наша кров, коли страждає вся наша земля, увесь народ? — голос капітана зазвучав, як бойова сурма. — Я, хлопці, у бою сторукий, помножений стократ на гнів і ненависть!.. Так. — Капітан Колодуб усміхнувся. — А все ж таки нічого в світі я б так не хотів, як після війни поїхати на Десну до діда Платона …»

5. Вправа „ Словесний ряд переконань”

Виберіть із тексту слова та словосполучення, за допомогою яких автор висловлює ставлення діда Платона  та діда Савки до відступу радянських військ.

Дід Платон

* Треба перевезти, нехай вже тікають.  

* Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди.

* Коли б оце Левко із своїм полком та був тут, той би не одступив, ні. Той би цього човна повернув назад, та по шиях, по шиях!

* Шутка сказать, скільки землі доведеться одбирати назад. А це ж усе кров!

* Балакай. Не вміли битися.

* ..коли цілиш у ворога, возненавидь ціль.

* Еге, а вмирать боїтеся. Значить, нема у вас живої ненависті. Нема!

* А ви все думаєте та все страдаєте. А страдати ніколи!

* А ти прикуй себе од страху ланцюгом до кулемета та й клади ворога мовчки до смерті.

*Ти собі подумай, Савко, як оце народу дивитися на отаке паскудство.

*Людська душа молодецька сильніша за всяку танкетку! Була, єсть і буде!

 *А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті.

 * Жаль підточує людину, мов та шашіль.

 * Перемагають горді, а не жалісливі!

Дід Савка

* …кому на війні судилося вмерти, так не викрутишся, ніякий човен тебе не врятує.

* А ці думають урятуватися, а воно, мабуть, вийде на те, що харкатимуть кров'ю довго... Це ж усе доведеться забирать назад!

* А де ваша ненависть?

* О, вже розпинаються не рве ні душі. Накликають німця. А нема того, щоб тихо посидіти!

*Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне. А вони тікають.

*Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської, й дитячої крові.

-         Діти, сьогодні ми говорили про образи героїв твору, але в цьому оповідання наявний ще один образ, і це образ душі. Ось як говорить про нього капітан Колодуб «…дід-рибалка перевернув мені тоді всю душу…»

А що ж таке душа? ДУША — за вченням давньоукраїнських волхвів — жива духовна плоть людини, що визначає її вдачу, поведінку, діяльність, взагалі — долю.

Про вигляд душі українці оповідають таке: вона буває ніби мушка, метелик, бджола, хмарина, дим або пара.

-         А що ж може відчувати душа?

-         Прийом «Гронування»

-         Тож що означають слова капітана?

-         Знайдіть у тексті вислови героїв про душу

-         Платон. «Душа несерйозна, розбалувана…»

-         «Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери…»

-         «Душа в тебе мала,- сказав Платон. – Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бистра, як Дніпро, друга – як Десна ось, третя – як калюжа, до кісточки, а часом буває, що й калюжки нема, а так щось мокреньке…»

-         «Людська душа молодецька сильніша за всяку танкетку! Була, єсть і буде!»

-         Яку поведінку бійців зумовив стан душі? Чи були діди жорстокими і несправедливими по відношенню до бійців?

-         Бійці

-         «Я, діду, ненавиджу фашизм усією душею,- крикнув Троянда і навіть встав від хвилювання».

-         «Хіба ви думаєте, що біль і жаль не роздирають наші душі, не печуть нас пекельним вогнем? – простогнав я йому в самі очі»

Слово вчителя

Отже, герої твору є носіями кращих рис характеру людини — захисника Вітчизни. Їм властива твердість духу, нескореність ворогові; любов до батьківщини, волелюбність. Події виписані в романтично-піднесеному стилі, у творі все величне, незвичайне. Письменник описує такий стан душі, коли в останні хвилини життя людина почувається могутньою.

- Як вплинули слова дідів- рибалок на свідомість капітана Колодуба:

 *…дід-рибалка перевернув мені тоді всю душу;

 * …діди, мов добрі річні духи;

 *…вони були сміливі, діди оті, сердиті і не боялися смерті;

 * Мені здалося, що мене перевозять на той світ. Сором, і розпач, і невимовний жаль, і безліч інших гострих почувань.

 *Він продовжував з Савкою свою розмову, образливу і гірку для нас.

 *Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід віриву нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу.

*Я не витримав далі дідових розмов, — так важко було мені його слухати. В цю мить він здався мені жорстоким і несправедливим дідом.

 *Це була його правда. Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас.              

*Я вийшов із човна на берег абсолютно спустошений і разом з тим якийсь неначе зовсім інший, новий.

*Я неначе втопив у Десні і свій жаль, і тугу, і розпач відступу.

 * Нестерпний огонь пропік мене наскрізь.

* Спасибі йому…

 * Правдо, чом же ти часом така гірка та солона!

 * Простіть нас, що не доглянули вашу старість!

 * По сухому темному його лицю текли сльози і падали в Десну.

Слово вчителя

  І Платон, і Савка спокійно ставляться до смерті. «Кому на війні судилося вмерти — так не викрутишся»,— говорить старий Савка. Але це не проста байдужість до смерті. Старі переконані, що якщо й доведеться віддати життя, то за Вітчизну. І діди доводять, що вони не лише іншим можуть дорікати. Платон і Савка перекидають човна і гинуть у хвилях Десни разом з ворогом.

   Саме люди такого складу характеру, як у дідів Платона і Савки, є творцями перемоги і нового життя. Старі в думках підносяться до всенародних проблем; а своїми розмовами подають, на перший погляд невидимий, урок мужності, відваги, ненависті до окупантів, що з часом утвердить в серцях воїнів непереможний дух.

    Отже, діди Савка і Платон — втілення кращих традицій рідної землі, мудрості й мужності.

VI. Узагальнення знань

 6. Евристична бесіда

- Чому автор взяв простих людей для відтворення героїчного вчинку?

(Образи дідів — «добрих річних духів» — є уособленням краси і величі українського народу). Письменник не зосереджується на розкритті їхніх характерів, бо його завдання — за допомогою цих персонажів загострити у читачів почуття ненависті до ворога, закликати до останнього подиху боронити кожен шматочок рідної землі.

- Яка тема оповідання «Ніч перед боєм»? ( це твір про любов до рідного краю, вміння виконувати власний обов’язок перед Батьківщиною та про науку ненависті до ворогів)

- Які моральні уроки засвоїли ви після вивчення цього твору?

( Людини — захисника вітчизни. Їй властива твердість духу, нескореність ворогові; любов до батьківщини, волелюбність)

VII. Підсумок уроку

Слово вчителя.   Саме вам, діти, через роки, десятиліття, слід нести пам’ять про страшну війну, яка принесла горе майже в кожну домівку, саме ви  не повинні забувати тих, хто захищав нашу Батьківщину від фашистської навали. Тих сивочолих ветеранів, у яких до цієї пори не загоїлися рани. Берегти спогади про тих, хто недолюбив, у кого так і не здійснилися мрії, хто поліг у боях, визволяючи міста і села України, хто свідомо зробив крок на зустріч зі смертю, аби ви жили у мирній Україні.

7. Продовжити речення.

Сьогодні  на уроці я зрозумів...

VIII. Домашнє завдання  

1.      Характеризувати образи дідів.

2.      Скласти сенкан до слова „перемога”.

3.      Написати твір-мініатюру «Таке страшне слово “війна”» (за бажанням).