19.05.2020

Дев*ятнадцяте травня

Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням. Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках.
1.       Прочитай уважно!
Вигукце особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Наприклад. Кар-р-р! Трісь! Стук-грюк! Му-у-у! Гав! Леле! Тс-с-с! Матінко моя!
Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням ...
У реченнях вигуки синтаксично не пов’язані з іншими словами. Вони є або окремими нерозкладними реченнями, або вставними компонентами, які в усній мові наділені особливою інтонацією, а на письмі обов’язково виділяються розділовими знаками: Ох, не такою я була малою, коли летіла зірка над Сулою (Л. Костенко). Ой лишенько! Як багато грибів!
За походженням вигуки поділяються на первинні, або непохідні (а, о, гей, ох, ой), і вторинні, або похідні (клац, страх, спасибі, добрий день, годі).
Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням ...
Вигуки вживаються в розмовному та художньому стилях, зрідка – у публіцистичному. У науковому й офіційно-діловому (крім формул мовного етикету) вони не використовуються.
2.       Переглянь відео за покликанням
3.       Виконайте вправу. Спишіть речення. Виділіть вигук (або обведіть олівцем). Які почуття й емоції виражає кожний з них? Визначте походження вигуків.
1) — А ти не піддавайсь. Заповідь: «Не журись!» — хіба забув? Ех, ти, відмінник! (О. Гончар).
2)«Здрастуй, здрастуй, Прометею! А! Бунтуєш? — ну, бунтуй» (77. Тичина). 3) І от — метро. Ну, я вам скажу, це шту-у-ка! Казка! Наукова фантастика! (В. Нестайко).
4) — Ех, ви, наївні астронавти! (О. Ковінька).
 5) Ой, диви, зброя козацька, справжнісінька! Ого-го ш аблюка! Дай таку в руки старшині Паляничку, він тільки - рраз!.. (В. Нестайко).     
 6) Хай собі займаються своєю важливою справою, хай! (В. Нестайко).
7) Ах, як не хотілося йому падати, як не хотілося кидати автомата! (О. Довженко).
Зразок. — А ти не піддавайсь. Заповідь: «Не журись!» — хіба забув? Ех, ти, відмінник! (О. Гончар).
Ех – це емоційн., виражає докір, непохідн.
4.       Виконайте вправу. Прочитайте текст. Визначте стиль, до якого він належить. Випишіть звуконаслідувальні слова.
Чого так трагічно-безнадійно ревуть воли на ярмарку? Як увійдеш у волячо-коров’ячо-овечу половину, так саме тобі:
—     М-му! Бе-е! Ме-е-е!
Отак стоїть-стоїть половий, чи сірий, чи ряба, чи гніда, подивиться навкруги себе й зненацька тоді:
—     М-м-му-у-у! — Бе-е-е! — Ме-е-е!
Чи то вони підтримують загальний ярмарковий галас, чи то не хочуть до другого хазяїна переходити?.. Чи, може, ще що? (Остап Вишня).

Запам’ятайте!
Іноді вигуки можуть виступати в ролі підмета, додатка чи присудка, набуваючи значення іменника чи дієслова: Не кажи «гоп», поки не перескочиш (Народна творчість). Гучне «ура» було йому на відповідь (Ю. Смолич). Стигла груша –  бух на землю.

 5. Опрацюйте матеріал, поданий  в таблиці.
Розділові знаки при вигуках
Правила
Приклади
Вигуки виділяємо комою, якщо вони
стоять на початку або в кінці речен-
ня й вимовляються без підсилювальної
окличної інтонації
Гм, дивуюсь я і прислухаюсь до пісень-
ки, що її сойка безсовісно вкрала в якоїсь
пташини (М. Стельмах)

Правила
Приклади
Вигуки, що стоять у середині речення
й вимовляються спокійним тоном, виділяємо комами з обох боків
Я тебе тоді підтримав, о, ще й як під-
тримав (Ю. Збанацький)
Якщо вигук стоїть на початку або в кін-
ці речення й вимовляється з підсилено-
окличною інтонацією, після нього стави-
мо знак оклику, а наступне після вигуку
слово, як правило, пишемо з великої лі-
тери
0! Та ви до всього ще і грамотні! —
і вийняв із-за паска буквар, розгорнув,
дав хлопцеві: — Ану! (А. Головко)
Коли вигук, що стоїть у середині речен-
ня, вимовляється з підсиленням, після
нього ставимо знак оклику. Найчастіше
в таких випадках вигук виділяється ще
й за допомогою тире, тоді наступне слово
пишемо з малої літери
Яким нестримним було бажання побу-
вати й собі на тих хвильках посеред
річки, скочити на ноги та й кинутись
з берега в Десну і — гей! — з розмаху
розбити на воді те ряботіння від сонця
(П. Тичина)
Не відокремлюються вигуки, що стоять
на початку речення перед особовим за-
йменником після якого йде звертання
Ой ти, Байдо та славнесенький! Будь
мені лицар та вірнесенький (Нар. пісня)
Кому не ставимо після часток, однозвуч-
них з вигуками
Ой одна, я одна, як билиночка в полі
(Т. Шевченко)
Ніяк не виділяємо о, ой, коли вони сто-
ять перед звертанням і тісно з ним
пов’язані
0 люде мій бідний, моя ти родино, брати
мої вбогі, закуті в кайдани (Леся Укра-
їнка)

ПАМ'ЯТАЙМО!
Звуконаслідувальні слова
Правило
Приклади
Звуконаслідувальні слова за допомогою
окремих звуків і звукосполучень найчас-
тіше відтворюють:
1.    шуми різних природних явищ;
2.    гуркіт та шум машин;
3.    звукові сигнали тварин і птахів тощо
1.Завірюха мете, завірюха гуде — гу-
гу-гу! гу-гу-гу! — і хатини стоять аж
по вікна в снігу (Л. Компанієць).
2.    Брязь! дзень! брязь! дзень! — валка
рушила (Панас Мирний)
3.    Кар-р-р! — тривожно заскрипів птах
і витягнув посивілу шию (М. Стельмах)
На відміну від вигуків, звуконасліду-
вальні слова не виражають ні емоцій,
ні волевиявлень. Але вони подібні за зву-
ковим та письмовим оформленням. Зву-
конаслідувальні слова також можуть пе-
реходити до розряду самостійних частин
мови й виконувати в реченні функції під-
мета, додатка, присудка, обставини
1. А я у гай ходила по квітку ось яку,
а там дерева люлі і все отак зозулі: ку-
ку! (П. Тичина). 2. Протягли своє «ку-ку-
рі-ку» горлаті півні (Панас Мирний).
3.1 люблю, коли березовий сік накра-
пає із жолобка, він так гарно вистукує:
тьоп-тьоп, що неодмінно завернеш до ньо-
го й присядеш навпочіпки (М. Стельмах)
6. Виконайте вправу. Вибірковий диктант. Текст переписувати НЕ ТРЕБА! Просто знайдіть у ньому вигуки та поміркуйте, що передає кожен з них.
 Цить! Хай говорить серце... Ой! Що се за сопілка? Чари! Чари! Ба! Так би ти й казав, то я ж би знав! От, бігме, згинув би тепер без неї! Лукашу, де ти? Гов! Геть! Не мороч мене! Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! Авжеж! Тепер він вовкулака дикий! Хай скавучить, нехай голосить, виє! Ну-ну, помалу!

7.Виконайте вправу.   Прочитати. Пояснити вживання дефіса у вигуках.
 Гай-гай, та й не вдома, де не сядеш – не солома. (Нар.творч.) Вже з уст зірвалися слова: "Гей-гей! Чи є хто в лузі? Озовися! Чи є де в світі ще душа жива? (М.Вороний.) "Ох-го!” – десь в лісі оддало.(П.Тичина.)

8. Виконайте вправу. Спишіть речення. Підкресліть вигуки, які, виконуючи ту чи іншу синтаксичну роль у реченні, набувають значення самостійних частин мови. Визнайте походження вигуків.
1. «А-а-а...» неслося десь здалеку, як од розірваної греблі. «А-а-а...» котилось ближче, і чулись в ньому і брязкіт скла, і окремі крики, повні розпуки та жаху, і тупіт ніг великої юрми... (М. Коцюбинський). 2. Нащо вороні великі хороми, знай, ворона, своє «кра» (Народна творчість). 3. Не удар авіабомби, не зловісна пісня кулі — над колискою хай лине материнське ніжне «люлі» (77. Усенко). 4. Гей, коби-то я ґаздинькою була в тім ластів’ячім гнізді          (Г. Хоткевич). 5. Той ухо прихилив, а кум — шу- шу-шу-шу... (Л. Глібов).
9. Виконайте тестові завдання:
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Підготуйтесь до контрольної роботи з теми: “Прийменник. Частка. Сполучник. Вигук”

Комментариев нет:

Отправить комментарий

ШАНОВНІ УЧНІ!!! Уважно прочитайте правила роботи з блогом!!! 1. На бокових панелях знаходите відповідний предмет.  2. Там обираєте с...