Дев*ятнадцяте травня
Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням. Дефіс у
вигуках. Кома і знак оклику при вигуках.
1.
Прочитай уважно!
Вигук – це особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення
мовця, не називаючи їх. Наприклад. Кар-р-р! Трісь!
Стук-грюк! Му-у-у! Гав! Леле! Тс-с-с! Матінко моя!
У реченнях вигуки синтаксично не пов’язані з іншими словами. Вони є
або окремими нерозкладними реченнями, або вставними компонентами, які в усній
мові наділені особливою інтонацією, а на письмі обов’язково виділяються
розділовими знаками: Ох, не такою я була малою, коли летіла зірка над Сулою (Л.
Костенко). Ой лишенько! Як багато грибів!
За походженням вигуки поділяються на первинні, або непохідні (а, о,
гей, ох, ой), і вторинні, або похідні
(клац, страх, спасибі, добрий день, годі).
Вигуки вживаються в розмовному та художньому стилях, зрідка
– у публіцистичному. У науковому й офіційно-діловому
(крім формул мовного етикету) вони не використовуються.
2.
Переглянь відео за покликанням
3.
Виконайте вправу. Спишіть речення. Виділіть вигук (або
обведіть олівцем). Які почуття й емоції виражає кожний з них? Визначте
походження вигуків.
1) — А ти не піддавайсь. Заповідь:
«Не журись!» — хіба забув? Ех, ти, відмінник! (О. Гончар).
2)«Здрастуй,
здрастуй, Прометею! А! Бунтуєш? — ну, бунтуй» (77. Тичина). 3) І от —
метро. Ну, я вам скажу, це шту-у-ка! Казка! Наукова фантастика! (В. Нестайко).
4) — Ех, ви, наївні астронавти!
(О. Ковінька).
5) Ой, диви, зброя козацька, справжнісінька!
Ого-го ш аблюка! Дай таку в руки старшині Паляничку, він тільки - рраз!.. (В.
Нестайко).
6) Хай собі займаються своєю важливою справою,
хай! (В. Нестайко).
7) Ах, як не хотілося йому падати,
як не хотілося кидати автомата! (О. Довженко).
Зразок. — А ти не
піддавайсь. Заповідь: «Не журись!» — хіба забув? Ех, ти,
відмінник! (О. Гончар).
Ех – це емоційн.,
виражає докір, непохідн.
4.
Виконайте вправу. Прочитайте текст. Визначте стиль, до якого
він належить. Випишіть звуконаслідувальні слова.
Чого так трагічно-безнадійно
ревуть воли на ярмарку? Як увійдеш у волячо-коров’ячо-овечу половину, так саме
тобі:
— М-му!
Бе-е! Ме-е-е!
Отак стоїть-стоїть половий, чи
сірий, чи ряба, чи гніда, подивиться навкруги себе й зненацька тоді:
—
М-м-му-у-у! — Бе-е-е! — Ме-е-е!
Чи то вони підтримують загальний
ярмарковий галас, чи то не хочуть до другого хазяїна переходити?.. Чи, може, ще
що? (Остап Вишня).
Запам’ятайте!
Іноді вигуки
можуть виступати в ролі підмета, додатка чи присудка, набуваючи значення
іменника чи дієслова: Не кажи «гоп», поки не
перескочиш (Народна творчість). Гучне «ура» було йому на відповідь (Ю.
Смолич). Стигла груша – бух на землю.
5. Опрацюйте матеріал, поданий в таблиці.
Розділові знаки при вигуках
|
Правила
|
Приклади
|
|
Вигуки
виділяємо комою, якщо вони
стоять на початку або в кінці речен- ня й вимовляються без підсилювальної окличної інтонації |
Гм, дивуюсь я і прислухаюсь до пісень-
ки, що її сойка безсовісно вкрала в якоїсь пташини (М. Стельмах) |
|
Правила
|
Приклади
|
|
Вигуки, що
стоять у середині речення
й вимовляються спокійним тоном, виділяємо комами з обох боків |
|
|
Якщо вигук
стоїть на початку або в кін-
ці речення й вимовляється з підсилено- окличною інтонацією, після нього стави- мо знак оклику, а наступне після вигуку слово, як правило, пишемо з великої лі- тери |
0! Та ви до всього ще і грамотні! —
і вийняв із-за паска буквар, розгорнув, дав хлопцеві: — Ану! (А. Головко) |
|
Коли
вигук, що стоїть у середині речен-
ня, вимовляється з підсиленням, після нього ставимо знак оклику. Найчастіше в таких випадках вигук виділяється ще й за допомогою тире, тоді наступне слово пишемо з малої літери |
Яким нестримним було бажання побу-
вати й собі на тих хвильках посеред річки, скочити на ноги та й кинутись з берега в Десну і — гей! — з розмаху розбити на воді те ряботіння від сонця (П. Тичина) |
|
Не
відокремлюються вигуки, що стоять
на початку речення перед особовим за- йменником після якого йде звертання |
Ой ти, Байдо та славнесенький! Будь
мені лицар та вірнесенький (Нар. пісня) |
|
Кому не
ставимо після часток, однозвуч-
них з вигуками |
Ой одна, я одна, як билиночка в полі
(Т. Шевченко) |
|
Ніяк не
виділяємо о, ой, коли вони сто-
ять перед звертанням і тісно з ним пов’язані |
0 люде мій бідний, моя ти родино, брати
мої вбогі, закуті в кайдани (Леся Укра- їнка) |
ПАМ'ЯТАЙМО!
Звуконаслідувальні слова
|
Правило
|
Приклади
|
|
Звуконаслідувальні
слова за допомогою
окремих звуків і звукосполучень найчас- тіше відтворюють:
1.
шуми різних природних явищ;
2.
гуркіт та шум машин;
3.
звукові сигнали тварин і птахів тощо
|
1.Завірюха мете, завірюха гуде — гу-
гу-гу! гу-гу-гу! — і хатини стоять аж по вікна в снігу (Л. Компанієць).
2. Брязь! дзень! брязь! дзень! —
валка
рушила (Панас Мирний)
3. Кар-р-р! — тривожно заскрипів
птах
і витягнув посивілу шию (М. Стельмах) |
|
На відміну
від вигуків, звуконасліду-
вальні слова не виражають ні емоцій, ні волевиявлень. Але вони подібні за зву- ковим та письмовим оформленням. Зву- конаслідувальні слова також можуть пе- реходити до розряду самостійних частин мови й виконувати в реченні функції під- мета, додатка, присудка, обставини |
1. А я у гай ходила по квітку ось яку,
а там дерева люлі і все отак зозулі: ку- ку! (П. Тичина). 2. Протягли своє «ку-ку- рі-ку» горлаті півні (Панас Мирний).
3.1 люблю, коли березовий сік накра-
пає із жолобка, він так гарно вистукує: тьоп-тьоп, що неодмінно завернеш до ньо- го й присядеш навпочіпки (М. Стельмах) |
6. Виконайте
вправу. Вибірковий диктант. Текст переписувати НЕ ТРЕБА! Просто знайдіть у
ньому вигуки та поміркуйте, що передає кожен з них.
Цить! Хай
говорить серце... Ой! Що се за сопілка? Чари! Чари! Ба! Так би ти й казав, то я
ж би знав! От, бігме, згинув би тепер без неї! Лукашу, де ти? Гов! Геть! Не
мороч мене! Чи ба! Я в добрий час тобі сказала! Авжеж! Тепер він вовкулака
дикий! Хай скавучить, нехай голосить, виє! Ну-ну, помалу!
7.Виконайте
вправу. Прочитати. Пояснити вживання дефіса у вигуках.
Гай-гай, та й
не вдома, де не сядеш – не солома. (Нар.творч.) Вже з уст зірвалися слова:
"Гей-гей! Чи є хто в лузі? Озовися! Чи є де в світі ще душа жива?
(М.Вороний.) "Ох-го!” – десь в лісі оддало.(П.Тичина.)
8. Виконайте вправу. Спишіть
речення. Підкресліть вигуки, які, виконуючи ту чи іншу синтаксичну роль у
реченні, набувають значення самостійних частин мови. Визнайте походження
вигуків.
1. «А-а-а...» неслося десь
здалеку, як од розірваної греблі. «А-а-а...» котилось ближче, і чулись в ньому
і брязкіт скла, і окремі крики, повні розпуки та жаху, і тупіт ніг великої
юрми... (М. Коцюбинський). 2. Нащо вороні великі хороми, знай, ворона, своє
«кра» (Народна творчість). 3. Не удар авіабомби, не зловісна пісня кулі — над
колискою хай лине материнське ніжне «люлі» (77. Усенко). 4. Гей, коби-то я
ґаздинькою була в тім ластів’ячім гнізді (Г. Хоткевич). 5. Той ухо прихилив, а
кум — шу- шу-шу-шу... (Л. Глібов).
9. Виконайте тестові завдання:
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Підготуйтесь до контрольної роботи з теми: “Прийменник.
Частка. Сполучник. Вигук”
Комментариев нет:
Отправить комментарий