Заняття 1-2(16-20.03)

Доброго дня, шановні восьмикласники, для

 того, щоб вивчити новий матеріал або 

повторити пройдений, уважно читайте та

 виконуйте завдання!

УВАГА!!! Усі письмові завдання виконуємо у

 робочих зошитах.

У зошиті записуйте дату й тему та починайте 

виконувати завдання, якщо виникатимуть 

питання, ставте їх у коментарях або у 

телефонному режимі!!!

Бажаємо успіхів!!!

18.03

Тема. Однорідні й неоднорідні означення 

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

Заповнити кросворд:

Порівняйте подані речення. З'ясуйте, чому означення, що відповідають на те саме запитання і належать до того ж члена речення, не завжди вимовляються з перелічувальною інтонацією та розділяються комами на письмі.

Вглядався я в простори сині, зелені, сиво-золоті. (М. Доленго) Сухою травою шепочуть мені суворі козацькі могили. (П. Перебийніс)

Зробіть висновок, якими можуть бути означення?

Робота з підручником (п.23)

1. Опрацювання теоретичного матеріалу.

2. Опрацюйте схему:

Вправа 1(Усно) - Вам потрібно прочитати речення, правильно їх інтонуючи та вказати однорідні й неоднорідні означення, свою думку обґрунтувати. 

- Отже, ми можемо зробити висновок, що в кожному варіанті наявні речення з однорідними та неоднорідними означеннями. Однорідні ми виділяємо з інтонацією переліку, неоднорідні – ні.

-         Сподіваюсь всі впоралися. 

Вправа 3  Наступним вашим завданням буде творча робота. Вам потрібно скласти й записати діалог за однією з поданих ситуацій.

1. Ви побували в лісі влітку. Опишіть природу лісового куточка, уживаючи однорідні та неоднорідні означення.

2. Вам довелося побувати взимку в Карпатах. Опишіть гірську місцевість, використовуючи однорідні та неоднорідні означення.

Вправа 4 «Додай блиску і об’єму»:  Поширте речення однорідними (неоднорідними) означеннями.

1. В … гаю над Дністром весело щебетали пташки.  

2. Збирають … меди … бджоли. 

3.Живуть у пам'яті народу його вірні дочки і сини, ті, що не вернулися з походів … війни. 

4. Люблю я бистрину життя … 

5. Назустріч їм мирно ступали … воли, уярмлені в повози. 

6. В море впало кілька … крапель дощу 

7. … дзвін коси передвіщав мені радість і втіху – косовицю. 

Гра «Яке речення?». — Знайдіть речення з однорідними означеннями (розділові знаки пропущено).

1. У полі зацвітуть пахучі ніжні голубі фіалки (О. Гончар).

2. Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (І. Нечуй-Левицький).

3. Суха порепана дорога повзе, як справжній крокодил (Л. Костенко).

Бесіда за питаннями.

— Які означення слід уважати однорідними?

— Коли означення є неоднорідними?

— Доведіть, що в поданому реченні означення є неоднорідними.

Темний осінній вечір заглянув у сонну шибку.

— Розкажіть про розділові знаки при однорідних і неоднорідних означеннях. Наведіть приклади.

VII. Домашнє завдання 

П.23, Вправа 238.

19.03

Узагальнювальне слово при однорідних членах речення (Параграф 25)

Ви вже знаєте, що в реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова. Вони структурують наше мовлення, роблячи його більш чітким і послідовним. Крім того, узагальнювальні слова використовують для наголошення на спільній рисі перераховуваних предметів. Також важливо знати, коли при узагальнювальних словах варто ставити двокрапку, коли тире, а де треба вжити і те, і інше.

---

Узагальнювальне слово своїм значенням охоплює всі однорідні члени в реченні і є завжди таким же членом речення:

• Між людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й деякими іншими домашніми речами.

Узагальнювальне слово може стояти перед однорідними членами речення або після них:

• І все поволі зникає: море, стелі, земля. На вершечку стрілецької гори, на горах і долинах — скрізь уже запанувала тиша.

Узагальнювальне слово виражається різними частинами мови, але найчастіше — займенником, іменником, прислівником:

• Усе навколо: дерева, птахи, люди — сповнене весняної, пружної, нестримної сили.
• З хати виходять люди: і дівчата, і молодиці, і чоловіки.
• На річці, в лісі, на полі — усюди німа тиша.

Найчастіше узагальнювальними словами виступають означальні та заперечні займенники: все, всі, кожний, всякий, ніхто тощо і прислівники місця та часу: скрізь, кругом, навкруги, всюди, ніде, завжди, ніколи:

• Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними.

Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то у вимові робиться пауза, а після узагальнювального слова ставиться двокрапка:

• Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі.
•  І здається, що пропахло все хлібом навкруг: сад, подвір’я, ластівки, навіть річка і луг… (В. Сторожук).
• Не ваблять міста кам’яні простори, магнітом тягне батьківська земля: ліси, долини, рідні косогори, блакитна річка, золоті поля.

Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним у вимові робиться пауза, а на письмі ставиться тире:

• Кожен кущик, горбок, долина, стежечка — все це йому знайоме.
• Люди, трави, дерева, овіяні тишею води, стебелина зела та безмірно далекі світи – все під місячним сяйвом стамовує в трепеті подих, люди, трави й дерева стають наче рідні брати (М. Луків).
• Дуби похмурі й мовчазні, березки світлі і веселі, і рясту першого пастелі у чорнолісій глушині – усе таке святе мені… (М. Луків).

Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнювальним словом і не закінчують речення, то перед ними ставиться двокрапка, а після них тире:

• І все: і штурмуюче море, і голубіюче небо, і далекі, ледь окреслені хмари — пройняте легеньким серпанком рухливого.
•  І все воно разом: і квіти, і картини – створювали затишок, від усього віяло обжитістю (В. Кобець).
• Вона мріяла –  про те, як вони всі разом: тато, мама і вона – пройдуться по вулиці (Л. Степанова).
• Всюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги до заводу – росли молоді осокори, клени й каштани (В. Собко).

Виконайте письмово Вправу 260

Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, а після них — двокрапка: 

• Усяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою з трав або впіймати.
• У лісі діти назбирали багато різноманітних грибів, а саме: боровиків, лисичок, підберезників, сироїжок

Виконайте письмово Вправи 262, 264

► Прочитати текст. Визначити його тему й основну думку.Знайти та записати речення з однорідними членами, визначити їхню синтаксичну роль. З’ясувати, за якими правилами розставлені розділові знаки в цих синтаксичних конструкціях. 

Українська земля славиться визначними представниками архітектурної справи. Найвідомішими й найславетнішими архітекторами України можна назвати Августиновича Віктора Домінікановича, Авдєєва Олексія Олександровича, Агеєнка Олександра Наумовича, Альошина Павла Федоровича, Андрієвського Володимира Охрімовича, Артинова Григорія Григоровича та багатьох інших. Основна архітектурна діяльність цих чоловіків пов’язана із забудовою українських міст на зламі ХІХ-ХХ ст. За їхніми креслениками було споруджено чимало об’єктів: житлові будинки, навчальні заклади, театри, лікарні, церкви, готелі, мости тощо. Полтава, Кременчук, Одеса, Миколаїв, Київ, Херсон, Львів — усі ці та інші міста мають пам’ятки, які створювали талановиті майстри архітектурного мистецтва.

► Записати текст, правильно розставляючи розділові знаки. Підкреслити орфограми.

Від середини XVIII ст. в Україні з’являються споруди з елементами класицизму який в архітектурі характеризується світлими барвами чіткими архітектурними формами відмовою від пишного оздоблення. Перший етап розвитку класицизму в архітектурі пов’язують з широким розгортанням містобудівельної діяльності палацово-садибного будівництва. Другий етап характеризується розширенням забудови міст їх переплануванням удосконаленням планів і будівельних заходів. Третій етап доби класицизму в Україні  розпад його стильової єдності.

► Прочитати подані речення, трансформувати їх так, щоб у їхній будові були узагальнювальні слова. Записати речення з узагальнювальними словами при однорідних членах, накреслити схеми. Значення виділених слів з’ясувати за тлумачним словником.

1. На початку XX ст. масштабним стає будівництво банків, бірж, театрів, народних будинків, клубів, пасажів, ринків тощо. 2. У спорудах широко використовували метал, скло, залізобетонні конструкції, деревину. 3. Нові технології будівництва істотно змінили українські міста і населені пункти. 4. У містах споруджують електростанції, водонапірні башти, гаражі, санітарні очисні будівлі. 5. Яскравим зразком українського архітектурного модерну є «Будинок з химерами», будівля Державного банку, царський палац у Лівадії, «Ластівчине гніздо».

► Відредагувати речення, розташовуючи слова в певній послідовності. Прочитати речення. Визначити узагальнювальні слова та однорідні члени речення.

Поміркувати, якими членами речення вони виступають. Записати, розставляючи розділові знаки. Аргументувати свій вибір.

1. Ось тривожний є удень надійний і вересень уночі такий (За М. Стельмахом). 2. Замолоду грандіозне нас уяву великі вабить і збуджує все великі дерева листочки маленькі а суцвіття потім ріки ми пишні й починаємо квіточки нашу травинки помічати (За Ю. Мушкетиком). 3. У людського й рівних є троянди щастя виноград крила красиве і два корисне (За М. Рильським). 4. Наближення листків в усьому чує і в шелесті і в серце вітрі і в стежках зими (За В. Сосюрою). 5. Жито й поспіло овес усе разом пшениця (За І. Нечуй-Левицьким). 6. Тут і комахи всю птахи усе ніч не замовкаючи скрегоче й на мить (За Л. Дмитерком). 7. У кропива ревень й нашому була розкішна саду флора жоржини й любисток (За Л. Костенко).

► Зробити синтаксичний розбір двох речень на вибір.

Виконавши, усі письмові та усні завдання, пройдіть тестування за посиланням: 
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf-jRk9qWBpmWuyPdqA5A8aLB7BlWvbtaa_USonkjv0tACuEA/viewform?usp=sf_link