Дев*ятнадцяте травня
Микола Вінграновський "Сіроманець". Доброта, вигадливість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції
12. Сфотографуйте свою роботу та надішліть на електронну скриньку: laganovskai61@gmail.com
Микола Вінграновський "Сіроманець". Доброта, вигадливість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції
- Літературна гра «Так чи Ні?» (письмово).
1)У молоді роки Сіроманець був ватажком зграї.
2) Чепіжний мав власні рахунки з вовком.
3) Школа Сашка знаходилась поруч із домом.
4) Під час першої зустрічі Сіроманець лизнув Сашка.
5) Чепіжний на базарі купив сенбернара.
6) Вовк здався мисливцям з власної волі.
7) Подивитись на впійманого вовка приїхав кореспондент із газети.
8) На уроці Сашко розпитував вчительку, де лікують зір.
9) Під час знайомства з Сіроманцем Галя злякалась і втекла.
10) Чепіжний був у захваті від статті в газеті.
11) На полігоні Сіроманець зовсім оглух.
12) Друзям вдалося потрапити в лікарню ім. Філатова.
2. Слово вчителя. Кажуть, що діти й тварини добре розуміють одне одного. Мабуть тому, що дитина має світлу, чисту, нехитру душу. Сашко, головний герой повісті М. Вінграновського, усім серцем відчув скрутне становище Сіроманця, вважав його справжнім другом, поспішив вовкові на допомогу, коли той став незрячим. Цей маленький герой дав справжній урок моральності та гуманності дорослим, що прагнуть задовольнити власні амбіції та не шкодують зусиль для здійснення своїх злостивих замірів. Про це й піде мова на сьогоднішньому уроці.
3. Що таке гуманізм? (усно) (Людяне ставлення до всього, що нас оточує).
4* Проблемне питання. Хто є головним героєм – Сашко чи Сіроманець? Чому? Адже твір називається «Сіроманець»? (Головним героєм є Сашко, бо він людина, діє осмислено, обґрунтовано. Вовк відчуває друга інтуїтивно. А назва така тому, що історія незвичайна, унікальна й пов’язана саме із Сіроманцем).
5. Характеристика героїв твору.
Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика) (прочитайте)
«Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»;
«Аби я був вовком...»; «Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти?..— завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну»;
«Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»;
«Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий»;
«Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець,— сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом»;
«Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш?»;
«Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері»;
«Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию».
6. Ставлення Сашка до Сіроманця (прочитайте)
Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. Навіть коли мисливці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю переховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку.
Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на полігоні, хлопчик дуже сумував за ним.
Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. Їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кращим другом.
7.Інформаційне ґроно «Чесноти Сашка» (письмово)
Укладіть ґроно чеснот, які, на вашу думку, характеризують хлопчика Сашка.
8. Характеристика образу Сашка за планом (письмово)
Орієнтовний план
1) Хто такий Сашко, його вік, де він живе?
2) Хто його батьки, як вони ставляться до нього?
3) Чим він займається, як вчиться, що вміє робити?
4) Як хлопець ставиться до Сіроманця, чому, що для нього зробив?
5) Які риси характеру притаманні Сашкові, у чому вони виявляються?
6) Чи має хлопчик мрію, яку саме?
7) Чим Сашко відрізняється від багатьох сучасних школярів?
8) Моє ставлення до Сашка.
9. Характеристика образу Сіроманця.
Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика) (прочитайте)
«Потім вовк заспівав. Він співав тихим старим голосом...»;
«Потім вовк заспівав. Він співав тихим старим голосом...»;
«...він був найстарішим вовком світі. Все своє Сіроманче життя він водив зграю. Молоді вовки з лісів і яруг мріяли пройти у нього бойову вовчу стратегію і тактику. Він снився молодим вовчицям. Не один кінь з передсмертним кривавим хрипом падав на траву чи на сніг од зубів Сіроманця...»;
«... на старість вовк осліп. Бурхлива темнота зацарювала в його очах. Один лише нюх водив його по світу, і кашляти вже почав, і снився йому щоночі єдиний сон: срібні очі постріляних вовченят, постріляні вовчиці з білими зубами у землю, і снився він собі сам»;
«...Його проклинали конюхи та пастухи. Коли ж нічого були їсти і вовк пересиджував день або й три на болоті чи в чагарях, то й зграя сиділа позаду нього, кусаючи себе за хвости...»;
«Сіроманець тим часом обнюхав Сашка з ніг до голови, лизнув по куртці ґудзика і ліг на листя»;
«Пиріжки з печінкою вовк, видно, любив з дитинства, бо ковтнув навіть не пожувавши»;
«Сіроманець провів Сашка до узлісся, потерся об Сашкове плече і так стояв, аж доки запах його нового товариша не ослаб у глибині темного листопадового вітру...»;
«Сіроманець проводжав його лісом до школи, зустрічав його на узліссі»;
«Зімлілий вовк лежав у кузні на драбині біля горна... Вовк розкрив рота під іній, і йому стало легше дихати... Він поворухнув замотузованими лапами, понюхав молоток біля ковадла та й наче заснув»;
«Тим часом Сіроманець тікав. ...Кілька разів він зупинявся, піднімав голову в небо і слухав, чи не летить вертоліт... Забіг аж до лиману...»;
«...Сховався Сіроманець на полігоні... відчував, що тут йому буде спокій»;
«Повалили такі могутні сліпі сніги, що навіть і він. Сіроманець, злякався: він добре знав, чим ці сніги йому пахнуть. Вдень і вночі він рився в снігах, орав їх лапами і зубами, але небо наче прорвало, і жодної миші, як на гріх!»;
«Сіроманець охляв. Він часто провалювався в сніг з головою, годинами лежав, збираючись з останніми силами, щоб виповзти на поверхню і поповзом добиратись: куди — невідомо»;
«...Сіроманець уже не котився — його котив вітер... Вовка закотило в лісосмугу, він обійняв лапами якусь деревину, навіть учепився за неї зубами, але вітер відірвав його і від неї»;
«Сашко не повірив своїм очам: на стежці перед ним стояв Сіроманець! Високий, широкогрудий, з великими димчастими незрячими очима... Сіроманець плакав. Великі срібні сльози котилися по його морді і падали на пісок під лапи».
10. Характеристика образу Сіроманця за планом (письмово)
Орієнтовний план
1) Коли автор вперше нас знайомить з героєм твору?
2) Зовнішній вигляд вовка.
3) Що він любить робити, які його звички привернули вашу увагу?
4) Як Сіроманець ставиться до Сашка?
5) Які риси притаманні Сіроманцю, у чому вони виявляються?
6) Чим мене вразив герой?
11. Інформаційне ґроно «Риси Сіроманця» (письмово)
12. Сфотографуйте свою роботу та надішліть на електронну скриньку: laganovskai61@gmail.com
УСПІХІВ!
Комментариев нет:
Отправить комментарий