Тринадцяте квітня
Складання простого плану тексту
1. Пригадай, що таке текст, та які елементи складають його будову, після цього виконай завдання усно:
Прочитати подані в двох колонках записи. У якій з колонок подано текст, у якій – окремі речення? Свою думку довести.
З покоління в покоління передавали українці перлини усної народної творчості. Це багатство поволі стікалось у духовну скарбницю народу.
З народних переказів і легенд ми дізнаємося про походження географічних назв. У яскравих барвах оживає минувшина Запорозької Січі та її лицарів.
По сьогодні кожен знаходить у легендах і переказах духовну поживу, переймається ще більшою любов’ю до свого краю й народу.
|
Легенда – жанр усної народної творчості, переказ про життя якоїсь особи або незвичайну подію, оповитий казковістю, фантaстикою. Слово до слова - і зложиться мова. Вовк сірий відзначається високим розвитком нервової діяльності, особливо гострим слухом і нюхом. Такий утвір природи, як Бердянська коса, є перлиною Азовського моря. Вечір пісню солов’їну слухав і зірки ронив.
|
2. Пригадай, що таке абзац та як ділити текст на абзаци?
3. Розглянемо приклад поділу тексту на абзаци.
1 абзац
Чомга – водяний птах. Увесь час на воді проводить. Навіть гніздо у неї плавуче. Знайде чомга купу старого торішнього очерету, наносить туди м`яких корінчиків, пір`ячка й улаштує гніздо. У такому гнізді і пташенят виводить. Вони, як тільки вилупляться, відразу ж плавати можуть.
2абзац
Цілий день чомга з пташенятами по озеру плаває. А як малеча натомиться, залізе до матері на спину й сидить. Плаває чомга по озеру й пташенят на собі возить.(Г.Скребицький, В.Чапліна)
1 абзац
Чомга – водяний птах. Увесь час на воді проводить. Навіть гніздо у неї плавуче. Знайде чомга купу старого торішнього очерету, наносить туди м`яких корінчиків, пір`ячка й улаштує гніздо. У такому гнізді і пташенят виводить. Вони, як тільки вилупляться, відразу ж плавати можуть.
2абзац
Цілий день чомга з пташенятами по озеру плаває. А як малеча натомиться, залізе до матері на спину й сидить. Плаває чомга по озеру й пташенят на собі возить.(Г.Скребицький, В.Чапліна)
В першому абзаці розповідається про чомгу і про те, як вона доглядає за пташенятами і влаштовує своє гніздо, а в другому – як вона плаває зі своїми пташенятами по озеру. В кожному з цих абзаців можемо прослідкувати мікротему(Те, про що розповідається у абзаці).
До кожного з таких абзаців можна добрати заголовок, а із цих заголовків – скласти план.
Чітко сформульовані, пронумеровані й належним чином записані мікротеми тексту становлять його план.План може складатися із розповідних, питальних, спонукальних речень.
До кожного з таких абзаців можна добрати заголовок, а із цих заголовків – скласти план.
Чітко сформульовані, пронумеровані й належним чином записані мікротеми тексту становлять його план.План може складатися із розповідних, питальних, спонукальних речень.
4. Прочитай текст та план після тексту та добери і запиши у зошит заголовок і спиши план до тексту.
Українці дуже люблять васильки. Ці невеликі скромні квіти. В засушеному вигляді вони мають сильний стійкий запах.
Цілющі властивості васильків здавна відомі. Їх використовують як лікувальний засіб при високій температурі. З васильків роблять купель для дітей при багатьох хворобах.
Васильки є уособленням чистоти й прив’язаності. Вони згадуються в багатьох народних піснях.
Цей текст можна поділити на два абзаци, наприклад:
1.Васильки.
2.Лікарська рослина.
Ці два абзаци, які ми коротко назвали, називаються планом. Наш план налічує два пункти.
Цілющі властивості васильків здавна відомі. Їх використовують як лікувальний засіб при високій температурі. З васильків роблять купель для дітей при багатьох хворобах.
Васильки є уособленням чистоти й прив’язаності. Вони згадуються в багатьох народних піснях.
Цей текст можна поділити на два абзаци, наприклад:
1.Васильки.
2.Лікарська рослина.
Ці два абзаци, які ми коротко назвали, називаються планом. Наш план налічує два пункти.
5. Склади план до наступного тексту та добери до нього заголовок.
Наші предки дуже шанували воду. Вважалося великим гріхом кинути у річку чи озеро сміття, каміння. Не випадково вода виступає неодмінним учасником багатьох свят. Не забудьмо при цьому і кроплення святою водою, Водохрещення і свято Івана Купала…При цьому шептали, промовляли: «Ішла баба із-за моря, несла цілий віз здоров`я, тому і цьому – шматочок, а тобі – увесь візочок».
Вода, вважалося, має велику цілющу силу: вона миє, очищає. Тому з лікувальною метою збирали росу, а воду брали у річці. І неодмінно до схід сонця – що до цього з неї ніхто не черпав.
Відерце опускали поволі у річку і тримали проти течії. З колодязя брали рано-вранці, стоячи спиною до заходу, обличчям на схід сонця. Додому йшли спроквола, не поспішаючи – не озираючись!
Беручи воду, промовляли : «Здрастуй, водо жива, земле родюча, колодязю батьківський! Благослови води набрати для зцілення людей наших, трударів і мучеників, Дай води од лихої біди!» Коли вмивали дитину, промовляли: «Мати моя, водо моя! Мати-водице, мати-водичко, умий доні личко!»
Ворожки-знахарки пришіптували біля хворого: «Водичко-водичко, омивай і зціляй. Як ти чиста і свята, моя ясна дитина, в святій воді омочена. Водичко, о водо, з первовіку ти чиста!»(«Дванадцять місяців»)
Наші предки дуже шанували воду. Вважалося великим гріхом кинути у річку чи озеро сміття, каміння. Не випадково вода виступає неодмінним учасником багатьох свят. Не забудьмо при цьому і кроплення святою водою, Водохрещення і свято Івана Купала…При цьому шептали, промовляли: «Ішла баба із-за моря, несла цілий віз здоров`я, тому і цьому – шматочок, а тобі – увесь візочок».
Вода, вважалося, має велику цілющу силу: вона миє, очищає. Тому з лікувальною метою збирали росу, а воду брали у річці. І неодмінно до схід сонця – що до цього з неї ніхто не черпав.
Відерце опускали поволі у річку і тримали проти течії. З колодязя брали рано-вранці, стоячи спиною до заходу, обличчям на схід сонця. Додому йшли спроквола, не поспішаючи – не озираючись!
Беручи воду, промовляли : «Здрастуй, водо жива, земле родюча, колодязю батьківський! Благослови води набрати для зцілення людей наших, трударів і мучеників, Дай води од лихої біди!» Коли вмивали дитину, промовляли: «Мати моя, водо моя! Мати-водице, мати-водичко, умий доні личко!»
Ворожки-знахарки пришіптували біля хворого: «Водичко-водичко, омивай і зціляй. Як ти чиста і свята, моя ясна дитина, в святій воді омочена. Водичко, о водо, з первовіку ти чиста!»(«Дванадцять місяців»)
Сфотографуй свою роботу та надішли мені! Бажаю успіху!!!
Комментариев нет:
Отправить комментарий