17.03.2020, 20.03.2020, 31.03.2020, 03.04.2020

17.03

ТЕМА 2 : Т. Г. Шевченко «За сонцем хмаронька пливе». Картини довколишнього світу, природи у поезії, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.
Доброго дня, любі п*ятикласники, сьогодні ми починаємо знайомитися з творчістю Тараса Григоровича Шевченка, але перш ніж перейти до вивчення його поезії, згадаємо, що ви запам*ятали з попереднього уроку:

 Перевірка домашнього завдання.

Гра «Чарівна скринька» (повторення біографії Т. Шевченка)

-          Коли народився Т. Шевченко?

-          У якому селі народився?

-          У якому селі минуло дитинство поета?

-         Чим захоплювався Тарас у дитинстві?

-          Чи був він допитливим? Доведіть.

-          Чому ім`я Катерина було подвійно дороге поетові?

-          Як звати батьків Тараса?

-          Скільки дітей було у сім`ї Тараса?

-          Де похований Шевченко?

-          Автором якої книги є Т. Шевченко?

Отже, Ви пригадали, основні моменти із життя та творчості Т. Г. Шевченка, молодці!!!

         Дорогі діти!  Тарасу Шевченку більшу частину свого  свідомого життя довелося перебувати за межами свого рідного краю, він завжди пам’ятав про Україну, серцем тягнувся до неї. Часто згадував чарівну українську природу, працьовитих і щирих людей, їхні пісні, легенди, звичаї, традиції. 10 років заслання,10 років служби рядовим солдатом - таке покарання для Т.Г.Шевченка за його бунтівничу поезію. 10 років без права писати і малювати. Але, перебуваючи в Оренбурзьких степах, Т. Г. Шевченко продовжує писати, малювати. В 1849 році на острові Кос – Арал, куди поету пощастило потрапити з науковою експедицією як художнику, написаний вірш «За сонцем хмаронька пливе». У вірші відбилися переживання самотності й туги, які проймають Шевченкову поезію періоду заслання. ...» Побудований цей твір на казкових, легендарних мотивах, за якими сонце йде спати за море, а вкривають його, як мати дитину, хмарки. Але життя складне. Є в ньому зло, неприємності.

Вивчення нового матеріалу

1.Прослуховування вірша Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе».

Прослухайте поезію за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=bQGW_c3HO0g

2.Проведення словникової роботи.

Поли – крайні передні частини верхнього одягу;

Пелена – передня частина спідниці; тканина;

Оповиє – обволікає, оповиває;

Того світу – світла

Подумайте і дайте відповідь на питання:

 1. Які почуття і настрій передає, до яких роздумів спонукає?

2. Як називається опис місцевості, природи, погоди, природних явищ?

3. Чи можна поезію «За сонцем хмаронька, пливе...» назвати пейзажною?

4. Яку погоду наступного дня, за народними повір'ями, прогнозує насичений червоний захід сонця?

5.   На скільки частин можна умовно поділити вірш?

6.  Які образи є центральними в кожній частині (сюжетному епізоді)?

7.   Як змінюється у творі кольорова, палітра?

8. Які кольори вживає митець для зображення хмари, а які для туману?

9. Порівняйте образи хмари і туману. Чи однаковий настрій вони передають? Опишіть ці образи своїми словами.

10.  За допомогою яких слів передано лагідність у творі?

11.   Коли людина перебуває далеко від рідного краю, яким словом можна назвати тугу за ним?

12.  Прочитайте, якими словами автор передає повернення до реальності?

13. Чи буває в дійсності, щоб хмарка чи туман робили так, як люди?

14. Чи відчувається у творі присутність людини і як?

15. Які настрої відтворює автор і за допомогою яких засобів?

Картини навколишнього світу, природи в поезіях Т.Шевченка – інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови. Серед них у вірші «За сонцем хмаронька пливе» є як уже відомі вам пейзаж, метафора, зменшено-пестливі слова.

Опрацювання літературознавчих термінів.

Дуже широко у художній творчості використовуються епітети – художні означення.

( Визначення записуємо до словничка і приклади з вірша).

         Червоні поли, синє море, рожева пелена, малая година, хмаронька рожевая, сива тьма, німа тьма.

         Художні означення слід відрізняти від звичайних означень, які вказують на звичайні і звичні явища та прикметники: гарний стіл, синя блузка, сивий чоловік, рожева троянда.

Часто в художніх творах письменники вдаються до порівнянь.

Порівняння – слово, або вираз, за допомогою якого одні предмети, явища, дії зіставляються з іншими на основі спільності певних ознак; це пояснення одного предмета за допомогою іншого, подібного до нього.

(Запис до літературного словничка – покриває рожевою пеленою, мов мати дитину, туман, наче ворог, ждеш того світу, мов матері діти)

Зверніть увагу, що в порівнянні завжди є дві частини, які поєднуються сполучниками: як, мов, ніби, наче, мовби, мовбито, нібито, неначебто.

Якщо є зіставлення, але немає порівняльного сполучника, то це – метафора.

Можна порівняти: тьмою німою оповиє тобі душу – метафора.

Оповиє душу, ніби тьмою німою – порівняння.

Практичне завдання. Виписати в зошити у три колонки художні засоби (І колонка-епітети, ІІ колонка – метафори, ІІІ колонка – порівняння).

Ви знаєте, що Т.Шевченко відомий не лише як поет, а й художник. В експедиції на Кос–Аралі він багато малював. Давайте переглянемо деякі його акварелі.

Перегляд презентації «Шевченко – художник» Перегляньте відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=uGZN8P84mIY

-  Який настрій, асоціації викликали у вас переглянуті картини?

- Чи можна знайти схожість між переглянутими картинами та поезією «За сонцем хмаронька пливе» між словом і фарбами?

 Робота над виразністю читання поезії.

Підготувати партитуру вірша (Виконати роботу у зошитах).

Партитура художнього тексту – це графічне відтворення звучання художнього твору.

Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону, інтонаційні переломи тощо.

Скласти партитуру – означає розмітити текст умовними позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі повторних читань.

Складання партитури розпочинається із розчленування тексту на частини, періоди, ланки, мовні такти.

Реєстр основних партитурних знаків:

 Пам’ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори»

1. Вдумливо прочитай вірш.

2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.

3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.

4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).

5. Познач олівцем паузи:

а) кома – ледь помітна пауза (позначка – /);

б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка – //);

в) крапка – явна пауза із інтонацією завершеності (позначка – ///).

6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:

а) підвищення тону – стрілка вгору (↑);

б) зниження тону – стрілка вниз (↓);

в) рівний тон – горизонтальна стрілка (→).

7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.

8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.

9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

 Пам’ятка декламатора

1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.

2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.

3. Назви автора й твір, який читатимеш.

4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.

5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.

6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.

Звертаючи увагу на партитуру та пам*ятку декламатора навчися виразно читати поезію Т.Г. Шевченка "За сонцем хмаронька пливе". Вивчи вірш на пам*ять(стр. 195- 196) та підготуйся до декламації його у класі, попередньо продекламувавши батькам!

VIІ. Підсумок уроку.

Усна рефлексія.(Доповнити речення)

На уроці я…

-дізнався…

-зрозумів…

-навчився…

-не вмів, а тепер вмію…

-мені було цікаво…

Після виконання усіх усних та письмових завдань, виконай тестові завдання за посиланням: 
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfcDj4oZoVMSNQ8lsP1PMPRZZfuvn5YOdq2pm7wBktbzZQMxw/viewform?usp=sf_link

БАЖАЮ УСПІХУ!!!

20.03

ТЕМА 3 КРАСА ПРИРОДИ У ТВОРАХ Т. ШЕВЧЕНКА. «САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ»

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

На попередньому уроці ви знайомилися з поезією Т.Г. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе».

• Яку картину ви уявили, читаючи цей вірш? 
• Які почуття вона викликала у вас? 
• Чому з’явився неспокій? Який образ цьому сприяв?

 ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

            Сьогодні ми ознайомимось з іншим віршем Т.Г.Шевченка «Садок вишневий коло хати...», спробуємо зрозуміти його красу, а оскільки цей вірш треба буде вивчити напам’ять, ми дізнаємось декілька способів, як це зробити легко, не докладаючи великих зусиль. 

СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

            Ми не даремно згадали про небезпеку з поезії «За сонцем хмаронька пливе», яку віщував туман, бо в житті поета теж сталося нещастя. 1847 року Тараса Шевченка заарештували за його діяльність у Кирило-Мефодіївському братстві. Поета привезли до Петербурга й ув'язнили в казема­ті, у камері-одиночці Петропавлівської фортеці. Каземат — це приміщення, де тримали в'язнів. Тут майстер слова написав 13 поезій, серед яких і «Садок виш­невий коло хати...».

Записати: Поезія написана 19-30 травня 1847 року в ув’язненні, увійшла до циклу з 13 поезій під назвою «В казематі» 

Зараз ми послухаємо поезію, а також дізнаємось про перший спосіб полегшення запам’ятовування – візуалізацію.

Візуалізація – це уявлення того, про що говоримо або чуємо за допомогою зорових образів. У цьому вам допоможе слайд-шоу.(Записати)

Для того щоб прослухати поезію Т.Г. Шевченка "Садок вишневий коло хати..." перейдіть за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=x12FJPH3cQU

Питання після поезії: (1-3 письмово)

1. Про яку пору року йдеться в поезії?

2. Як описує Т. Шевченко родину?

3. Які герої діють у вірші?

4. Які почуття переживає ліричний ге­рой?

5. Який настрій викликала поезія у вас?

6. Доведіть, що перед вам лірич­ний твір.

Робота з художніми тропами

► Знайдіть у тексті художні засоби запишіть у зошити.

Епітети
Метафори

• Чи багато художніх засобів використав автор у творі?
• Завдяки чому письменнику вдалося створити колоритну картину? (Зменшувально-пестливі суфікси садок, зіронька, маленьких діточок сприяють теплим почуттям до того, про що читаємо чи чуємо у вірші) - записати.

І. Франко написав: «Вся та вірша — немов моментальна фотографія настрою поетової душі, викликаного образом тихого, весняного українського вечора»

Спробуємо створити цю фотографію. Наступний спосіб легкого запам’ятовування поезії – це гра «Встанови послідовність».

 Робота за малюнками

 Треба розташувати малюнки в послідовності за текстом.(ТУТ ВЖЕ РОЗСТАВЛЕНІ У ПРАВИЛЬНІЙ ПОСЛІДОВНОСТІ, переглянути, як приклад).  Потім, дивлячись на малюнок, за його допомогою розказати вірш. (Або можна намалювати свої  ілюстрації до кожної частини)

• Подумайте і дайте відповідь:
  Яка тема поезії «Садок вишневий коло ха­ти...»? (Зображення мальовничої української природи) - записати.
• Як ви вважаєте, чому саме цей вірш став «візитною карткою» України? (Чи є ще щось краще, ніж квіту­чий сад, мирна хліборобська праця, дружна родина, спів соловейка? Про це мріяв усе життя й сам Шевченко, хоч його мріям не судилося здійснитися. Вірш став «візитною карткою» України — квітучої, мирної, співучої та доброї.)

Таку картину абсолютної безтурботності на фоні красивої природи називають ідилією. - записати.

А щоб дізнатися ідею поезії, розгадаємо кросворд – це третій спосіб легкого запам’ятовування поезії.

Розгадування кросворду

Відновіть пропущені слова у вірші, записавши відповіді у сітку кросворду. (кросворд перемалювати у зошит) Прочитайте по вертикалі ключове для ідеї поезії слово.

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями (1)…….,
(2)……….. з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А (3) ……. вечерять ждуть.

(4)…… вечеря коло хати,
Вечірня (5)…… встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче (6)……….,
Так соловейко не дaє.

Поклала мати коло хати
Маленьких (7)……… своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.

(8) Безтурботне життя на лоні природи – це ……….

					1
	2
	3
			4				’
		5
					6
				7
8

Тож яке ключове слово для визначення ідеї поезії? (Гармонія)

Що означає це слово? (Гармонія – це узгодженість частин єдиного цілого)- записати

Яка ідея цієї поезії? (Замилування простим, природним ладом трудового жит­тя з чергуванням праці і відпочинку)- записати.

Так це світлий, життєствердний опис весняного вечора в українському селі, мрія про красу людських стосунків, про родинне щастя в гармонії з розкішною природою...

Природа і людина – ніби крила

У того соловейка, що співає.

Та лиш коли гармонія між ними,

Тоді душа від щастя розквітає.

Те щастя нам дарує лиш родина,

Де виріс, де чекають батько й мати.

Тоді, як у Шевченка, так і нині

Садок росте вишневий коло хати (Автор вірша – Яценко Г.В.).

  ПІДСУМОК УРОКУ

Чи все було зрозумілим для вас на уроці? Чи вдалося засвоїти повністю навчальний матеріал?

Для з’ясування цих питань пропоную у зошитах намалювати одне із зображень:

Ви маєте 3 зображення квітка, листок та хрущ.

Якщо ви все запам’ятали якнайкраще, почепіть на дерево квітку.

Якщо ви маєте ще деякі нез’ясовані запитання, почепіть на дерево листок.

Якщо ви мало зрозуміли з уроку і запитань більше, ніж відповідей, почепіть над деревом хруща.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Вивчити вірш «Садок вишневий коло хати» Т. Г. Шевченка напам’ять.

Після виконання усних і письмових завдань, виконайте тестові завдання за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScsvEdYp7M2WuF0BZ3mHJa2IPZmMMZm_Gl3KLhUAbBs_knGFg/viewform?usp=sf_link

31.03

Тема 4 Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла». Мелодійність віршів П. Тичини.

Підготуйте свої зошити та запишіть:

Тридцять перше березня

Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла». Мелодійність віршів П. Тичини.
 Опрацювання навчального матеріалу

На сьогоднішньому уроці ми з вами черпнемо живодайної краси образного слова і людських почуттів із глибокої криниці поезії Павла Григоровича Тичини. Перед нами постане один з найкращих світових поетів-ліриків, який з любов'ю відтворював картини рідної природи, не лише використовуючи багату кольорову і звукову гаму української мови, але й збагачуючи її власними неповторними ліричними образами та неологізмами.

Люди різних професій відтворюють красу природи, але кожен з нас по-особливому бачить її.

Перегляньте репродукції картин про природу та дайте відповіді після них.

1. Які кольори переважають на цих картинах: чіткі чи пастельні, спокійні?

2. З чим асоціюються у вас зображені на картинах предмети?

3. Який настрій передають картини?

4. Як називають картини, на яких зображена природа?

5. Назвіть письменників, які у своїх творах описували природу, рідний край.

До таких письменників належить і Павло Григорович Тичина.

Для того, щоб ознайомитися із життям і творчістю П. Тичини перегляньте відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=jUcHlOlvyd0

Та прочитайте статтю підручника с. 199

— Мова поезій є мелодійною, бо музику можна почути скрізь. Відомий український поет Павло Григорович Тичина відрізнявся талантом перетворювати вірші на мелодію.

Його поезії мелодійні, ритмічні. їхні рядочки ллються приємною мелодією. А сам автор одночасно є поетом, художником і композитором. У своїй ліриці він зображує природу живою, чудовою і мелодійною:

трави шепочуть, гаї шумлять, жито співає. Ці неповторні образи природи бентежать поетичну душу автора. Читаючи ці поезії, сам починаєш чути природну музику, милуватися красою довкілля.

Мальовничою, сповненою ніжної й чуйної душі, постає у віршах П. Тичини українська природа — така рідна, близька й водночас наче побачена з іншої висоти. Перші твори Тичини дуже схвально були прийняті критикою, зокрема збірка «Сонячні кларнети». Його поезія народилася з духу музики, як і в багатьох інших його сучасників, та музичність Тичинина — особливого типу: це не прикраса, а принцип світобачення. Саме назвою цією збірки поет підкреслював сонячно-музикальний характер своєї творчості, вказував на синтез у ній животворного сонячного тепла й світла з музичними ритмами всесвіту, що єднають людину з природою.

Винесений у заголовок книжки незвичний образ-символ сонячних кларнетів якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини. Ним поет підкреслював сонячно-музикальний характер своєї творчості, вказував на синтез у ній животворного сонячного тепла і світла з музичними ритмами всесвіту, що єднають людину з природою в найуніверсальнішому її значенні.

Робота з текстом

 Вірш П. Тичини «Не бував ти у наших краях!» — це поетичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани, де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випробуваннях, любити свою батьківщину.

Для знайомства з поезією перейдіть за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=0mR1MEHBbMc

 Читання вірша учнями. (стр. 199-200)

Подумайте і дайте відповідь на питання:

- Чи простежується у вірші розмова з вигаданим співрозмовником?

- Про що розповідає автор співрозмовнику?

- Як у вірші змальовує автор людину?

- Які почуття викликає цей вірш?

- Яке ставлення автора до Батьківщини?

У зошиті заповнити паспорт поезії:

— Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.

Щоб познайомитися з поезією "Гаї шумлять", перегляньте відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=0o7-B9QuViE

 Читання вірша учнями. (стр. 200). 

Подумайте й дайте відповіді на питання:

- Чому саме «гай» П. Тичина змальовує у вірші?

- Який настрій переважає у вірші?

- Чи є у творі персоніфікація?

- Хто постає ліричним героєм у вірші?

- Як почувається автор на лоні природи?

- Гру яких музичних інструментів ви уявляєте, читаючи цей твір?

У зошиті заповніть паспорт твору:

— Скажи вранці світові «Добридень!» — і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить сонце, як тихо шепочуться трави, дзюрчить струмочок, пурхає метелик. Хай усе це наповнить твоє серце добром, любов'ю до рідного краю. Такий і прямий зміст і підтекст поезії П. Тичини «Блакить мою душу обвіяла...».

Щоб познайомитися з поезією "Блакить мою душу обвіяла", перегляньте відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=heFoQ-FOgbo

 Читання поезії учнями.(Стр. 201)

Подумайте і дайте відповідь на питання:

- З якими почуттями автор звертається до України? 

- Як поет зображує у вірші природу України? 

- До якої лірики належить вірш? 

- Яка пора року зображена в поезії?

- Як ви розумієте рядки поезії «Душа моя сонця намріяла», «Душа причастилася кротості трав...»?

У зошиті заповніть паспорт твору:

 Узагальнення уроку, закріплення вивченого матеріалу.

1. Охарактеризуйте образ України у вірші «Не бував ти у наших краях!».

3. Охарактеризуйте образ гаю у вірші «Гаї шумлять».

5. Охарактеризуйте образ України у вірші «Блакить мою душу обвіяла».

VІІ. Домашнє завдання.

Одну з поезій (на вибір) вивчити напам’ять. Підготуватися до уроку виразного читання творів Т.Шевченка, П.Тичини.

Після виконання письмових і усних завдань, виконайте тести:

 БАЖАЮ УСПІХІВ!!!

Третє квітня
Тема : Урок виразного читання поезій Т. Шевченка та П. Тичини

Сьогодні у нас незвичайний урок. Урок чарівної поезії. Поезія часто говорить про себе сама — вустами авторів. Ті або інші аспекти поетичного призначення залучають до себе увагу різних поетів. Поезія має своїм джерелом саме життя — у всіх його проявах. І так само, як саме життя, відповідно до Шевченка та Тичини, є неминуще диво, поезія є «і творчістю, і чудотворством». Поезія творить «образ світу у слові виявлений». Мистецтво відкриває людині очі на світ, на його чудесне існування — у цьому його моральне завдання, у цьому — твердження принципів добра і краси. Мистецтво і простота — тема, що хвилювала письменників.

Але перш ніж  перейти до опрацювання поезій письменників, згадаймо, що нам відомо про цих людей :

 Повторення пам'яток для виразного читання

Уважно прочитайте пам*ятки

Пам'ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори»

1. Вдумливо прочитай вірш.

2. З'ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.

3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, із яким читатимеш твір.

4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).

5. Познач олівцем паузи:

а) кома — ледь помітна пауза (позначка — /);

б) двокрапка й тире — помітна пауза (позначка — //).

в) крапка — явна пауза із інтонацією завершеності (позначка - ///).

6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:

а) підвищення тону — стрілка вгору (/);

б) зниження тону — стрілка вниз /);

в) рівний тон — горизонтальна стрілка (/).

7.  Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.

8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам'ятовуй їх послідовність.

9. Вивчивши вірш напам'ять, виразно прочитай його своїм близьким і з'ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

Пам'ятка декламатора

1. До читання напам'ять повтори про себе текст вірша.

2. Перш ніж декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря).

Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб одразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.

3. Назви автора й твір, який читатимеш.

4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.

5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.

6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін. Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть.

V. Опрацювання навчального матеріалу.

— У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов'ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина — одна з найбільших вершин людського генія. Т. Шевченко — велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною. Поезія, мистецтво слова поєдналися в його творах з соціальною боротьбою і становлять з нею суцільний органічний сплав. Боротьбою за визволення народу, за соціальну справедливість і духовне розкріпачення мас Т. Шевченко здійснив найвище суспільне призначення поета.

Т. Шевченко виступив як поет-новатор, приніс з собою в українську літературу «слово нове», новий світ поезії, неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності.

Час не став для Т. Шевченка мірилом відстані між ним і наступними поколіннями. Свободолюбні, гуманістичні ідеї, якими пройнята його творчість, мали своїм джерелом настрої селянських мас, зростали на ґрунті поєднання революційної думки й передової художньої культури з визвольними прагненнями народу. І хоч, здавалося б, царизм зробив усе, щоб приборкати геній Т. Шевченка, він не зміг скувати його революційної думки, відірвати творчість поета від народу. Т. Шевченко з геніальною художньою силою висловив ідеї, які підіймали на боротьбу проти рабського становища дедалі ширші народні маси. Життєвий та літературний подвиг Т. Шевченка, поета, який, вийшовши з найпригніченіших народних низів — кріпосного селянства,— піднісся до вершин передової суспільної думки свого часу і передової світової літератури, не можна не визнати явищем світового значення в історії культури.

П. Тичина був мистецьки обдарованою людиною (співав, малював), тому у його віршах багато музики, кольорів. Звуки весни він порівнює зі звуками арфи. Весна уявляється йому то ніжною дівчиною закосиченою, то боєм нового, що відроджується, й старого відживаючого, то сміхом і плачем перламутровим. Оригінальність мислення поета, його уяви підкреслюється авторськими неологізмами (самодзвонними, ніжнотонними), особливими світлими тонами й оптимістичними ритмами.

2. Виразне читання віршів напам'ять

На минулих уроках вашим завданням було вивчити поезії напам*ять, для того, щоб прозвітувати про виконану роботу, запишіть на відео вашу виразне читання віршів напам*ять та надішліть відео на електронну скриньку!!

БАЖАЮ УСПІХУ!!!!