15.04.2020

П*ятнадцяте квітня

Лист до рідної людини з використанням звертань та вставних слів

     Сучасне життя стрімке й невпинне. Воно часто примушує залишати рідний дім у пошуках власної долі. І тоді так не вистачає рідного слова матусі, татка, мудрої посмішки бабусі, дідуся. Щоб легше було витримувати самотність, розлуку, люди вигадали листи. Листування – один із видів спілкування.

 Цю форму спілкування й нині не замінить телефон. Бо то лиш коротке: "Ну як ти? Ну що там?», а від листа йде тепло, ніжність і ласка рідної людини.

       Ми живемо в час високих технологій, розвитку всесвітньої інформаційної мережі Інтернет, комп’ютеризації суспільства. Багато хто (особливо молодь і ви, школярі) думає, що писати звичайні листи не треба. Достатньо скористатися СМС-повідомленням, електронною поштою чи скайпом. 

   Пропоную скласти  асоціативний кущ  до слова лист.

             Які асоціації викликає у вас слово «лист» як поштове повідомлення?

   Пропоную невеликий екскурс в історію письма та листування.

Потреба передавати думки на відстань існувала споконвіку.  Для задоволення її використовувались сигнали, до яких людина нерідко вдавалась здавна.   Наприклад, у часи козацтва для попередження про татарські набіги використо- вувалась мова сигнальних вогнів - козацька варта, побачивши татар чи зачувши тупіт орди, запалювала спеціально підготовлені бочки із смолою. Мовою знаків у індіанців служив дим, у поселеннях Африки - свист, за допомогою якого „пе- ремовлялися”, ділилися новинами сусіди, розділені горами і проваллями. Для передачі думок на відстані використовувались і предмети. Індіанці, оголошую- чи війну, надсилали супротивникові томагавк (кам’яна  або залізна сокира).  Сигналом миру служила люлька: її на знак примирення по черзі палили пред- ставники ворогуючих племен.

Мова сигналів і предметів не давала змоги передавати думки, повноцінно спілкуватися. Для цього була потрібна писемність. І першим кроком до неї стало малюнкове письмо - піктографія.  Поселившись у печері, люди висікали або видряпували фігури тварин, людей та різних предметів. Малюнкове письмо віджило, але залишки його можемо побачити й сьогодні. Це всім відомі знаки дорожнього руху.

         На зміну малюнковому письму ішло і згодом прийшли ієрогліфи. У наш час ними пишуть у Японії й Китаї.

Згодом ієрогліфічне письмо замінило буквене. Винайдення літер – неве- личких простих фігурок, що відтворюють звуковий склад слів, - велике досяг- нення людства.
          Вважають, що букви першими створили фінікійці, удосконалили греки.
          Творцями слов'янської азбуки - кирилиці стали Кирило і Мефодій.

Щодо історії пошти, то вона зародилася у глибоку давнину. Колись у якості листоноші використовували голубів або доручали листи бігунам-гінцям, котрі передавали їх ланцюжком з рук у руки.  Спочатку листи перевозили на конях. А на кораблях, які тонули, їх закупорювали у пляшку та кидали просто у відкрите море.

Тривалий час люди писали адресу на тому ж аркуші паперу, що й лист.

Аркуш складали на зразок солдатського трикутника. У 1820 році в англійському місті Брайтоні власник паперової крамниці придумав для листів

паперові «мішечки» і почав видавати їх як безкоштовний додаток до купленого в нього паперу. Новинка сподобалась усім. Упаковки для листів стали називати «конвертами» від англ. слова cover - «закривати». Конверти почали випускати спеціальні підприємства, і з Англії вони розійшлися по всьому світу. (Найбільше у світі написав листів за життя Джордж Шоу – 205тис.; він щодня відправляв по 10 листів.)

Лист – це писаний текст, метою якого є повiдомлення про щось адресата. Листи бувають дiловi (службовi) та особистi (приватнi).(записати)  Дiлове  листування  вiдбувається мiж установами або працiвником та установою. Вони складаються за певними зразками у офiцiйно-дiловому стилi. Особистi  листи  -  це листи до рiдної та близької людини, до друга  чи  знайомого,  до  улюбленого  письменника чи актора. Такi листи  не  вiдзначаються строгiстю форми. Мовлення приватного листування  невимушене.  У текстах особистих листiв поєднуються ознаки рiзних стилiв, зокрема розмовного та художнього. В особистому  листуваннi iснують певнi традицiї. Розпочинається лист звертанням. Через звертання, як правило, висловлюється ставлення до адресата (повага, любов, нiжнiсть). Чемна людина завжди поцiкавиться життям адресата – його здоров’ям, успiхами. Далi йде виклад того, про що хочуть сповiстити. Вихована людина нiколи не нав’язує своїх думок, тому використовує вставнi слова та сполучення слiв (на мою думку, здається, як на мене тощо). Закiнчується приватний лист побажаннями  та  прощанням. Пiдпис є обов’язковим. Ознакою культури є зазначення дати написання листа. У тексті листа необхідно вживати етикетні формули (слова ввічливості). Це слова привітання і прощання, найрізноманітніші побажання, слова вибачення (скажімо, за турботи, завдані  висловленням  певного  прохання).

 Порівняйте два письмових послання. Чим вони відрізняються? Охарактеризуйте кожне з них. Для чого нам потрібні листи?

Текст 1

Привіт! Як справи? Коли повернешся? Не сумуй! Дома все ОК!

(SMS-повідомлення)

Текст 2

                                          Люба моя мамочко!

        Чи подобається тобі на відпочинку? Як твоє здоров’я?

        Вдома все гаразд, усі здорові. Тато працює, Іванко слухається й не пустує, учора намалював для тебе пташку. Бабуся та дідусь шлють тобі вітання, у них теж усе добре.

        Любимо тебе, дорога наша, і сподіваємось на зустріч. Відпочивай і не хворій. До побачення.

                                                                                                                                                                               21.02. 2016 р.                                   Твоя доня

   Більшість людей пише листи майже автоматично: розповідає про

своє життя, здоров’я, роботу або навчання, питає про  відповідні факти з життя того, до кого звертається. Але від побудови листа, від слів, які добере автор, немало залежить реакція адресата, його настрій.

  Скільки чоловік щонайменше можуть брати участь

  у листуванні?

        Це адресат і адресант. Давайте  з’ясуємо значення цих слів іншомовного походження  та запишемо їх у зошит.

                  Адресат - той ,   кому   призначено    лист.
                  Адресант - той ,   хто   надсилає   лист.

  А з чого, на вашу думку, слід розпочинати листа?     

     Спочатку автор звертається до людини, якій адресує листа. Залежно

від змісту, а також від ступеня близькості між тими, хто листується. У

звертанні можна вживати різні епітети: шановний, вельмишановний, високоповажний, дорогий, любий, коханий тощо.  

      

  У якому відмінку повинен стояти іменник, що озна-

  чає людину, до якої звертаються?

 (брате, сестро, мамо, Іване, Галино. Якщо звертання виражене сполученням імені й по батькові, то обидва слова вживаються у кличному відмінку: Іване Петровичу, Оксано Василівно)

Давайте згадаємо, які розділові знаки треба ставити при звертаннях та вставних словах.                                                   

                                                                                                   

Вс, _________.                          Зв, ____________.

_____,Вс, ___ .                           ________,Зв, ___.

_________, Вс.                          ____________Зв.

                 Прочитайте уважно вірш.

                            Дмитро Білоус

             Звертання

Скільки є в нас, любі друзі,
для звертання ніжних слів —
і до тата, й до матусі,
до бабусь і дідусів!
І татусю, й мамцю, й нене,
і дідусю, й бабцю теж, —
миле, ніжне, сокровенне —
як ще краще назовеш?
А Федько звертання творить
так, що душу виверта:
замість «мамо» — «ма» говорить,
замість «тату» каже «та»!
В школі Беллу — «Бе» гукає,
А Меланю кличе «Ме»!
Леле! Школу оглашає
белькотіння лиш саме.
Учня він імення знає,
та не встигне підійти,
як за ґудзика хапає
і вигукує: — Ей ти!
Дома: — Баа! — кричить бабусі.
(Ліньки повністю назвать).
Як ви думаєте, друзі,
що йому на це сказать?
Мабуть, треба щось кумекать,
бо інакше мимохіть                                                                                                    
будем тільки бекать-мекать
там, де треба говорить!

Завдання: Давайте допоможемо Федькові. Утворімо звертання до його рід- них та друзів: мами, тата, бабусі, дідуся, дівчинки Мелані, Белли, друга (усно).

            

Завдання:  Утворити з поданих  імен та по батькові звертання й записати їх у зошити.

      Валентина Василівна, Наталія Петрівна, Олексій  Борисович, Ірина Віта- ліївна, Валентина Миколаївна, Алла Вікторівна, Олександр Володимирович.

Завдання:   Із групи синонімів назвати лише ті слова, які ввічлива людина може використати в колі малознайомих людей (усно).

      Розповідає, говорить, меле язиком, базікає. Мені дуже шкода, але ніяк не можу. Я категорично відмовляюся! З великою радістю! Я до Ваших послуг! Це зовсім неможливо! З дорогою душею.      

Після привітання та звертання до адресата далі у листі автор розповідає про своє життя, здоров’я, родинні новини, про навчання чи працю, про речі, що становлять спільний інтерес. Вихована людина завжди поцікавиться життям адресата. Вона попросить написати, що нового в того, до кого звертається, і закінчує лист побажанням  йому здоров’я, щастя, передає вітання родичам чи знайомим.

           Звичайно, можуть бути і відхилення у плані викладу, але обов’язковими повинні бути у листі доброзичливість, повага, побажання благополуччя.

Завдання:  Давайте прочитаємо зразок листа письменника до свого сина. Про що в ньому розповідається, на які частини його можна поділити?.

                   Лист Василя  Сухомлинського до свого сина-студента

                                             Добрий день, любий сину!

     Ти просиш порадити, як економно й розумно використовувати час. Скар-жишся, що «одна робота підганяє іншу, не встигнеш озирнутися — день скін- чився». Дам тобі кілька порад, виходячи з власного досвіду.

    Умій змушувати себе читати щодня. Не відкладай цієї роботи на завтра. Починай робочий день рано-вранці, годині о 6.
    Умій визначити систему своєї розумової праці. Найцікавіше завжди залишай на кінець роботи.
    Не витрачай часу на дрібниці. Умій і розмову з товаришами зробити джере- лом свого духовного збагачення.
    Ніколи не припиняй розумової праці. Не розлучайся з книжкою й улітку.

Кожний день повинен тебе збагачувати інтелектуальними цінностями.
    Бажаю тобі міцного здоров’я, доброго настрою.
    Міцно обнімаю і цілую тебе.

                                                                                                 Твій батько

   Ознайомтеся зі структурою листа, розташуванням дати, підпису, взірцями типових звернень і кінцевих фраз.                                                                                                               

    

	Частини листа	Приклади
Початок	Дата й місце написання листа (може стояти й наприкінці)	26.04.2018 р. м. Херсон
		Дорога сестричко!
		Люба моя бабуню!
	Звернення до адресата	Доброго дня, Оленко!
		Здраствуйте, рідні!
		Шановний Петре Миколайовичу!
		Вашого листа отримав.
	Початкові фрази про ситуацію листування	Безмірно вдячний за…
		З хвилюванням прочитав Вашого листа…
		Давно не було від тебе листів…
Основна частина	Розкривається зміст листа, повідомляються новини	Я хочу розповісти тобі про новини, яких багато.
		Як ти живеш?
	Запитання адресатові (про що хочеться довідатись)	Як твої справи?
		Що в тебе нового?
Кінцівка	Подяка	Дякую за увагу…
	Прохання писати відповіді	Чекаю від тебе листів.
		Неодмінно напиши
	Передача вітань	Передавай вітання мамі, сестрі…
		До зустрічі.
		З повагою…
	Прощання, побажання	На все добре.
		Бажаю успіхів.
		Зичу здоров'я.
	Кінцівка	Дуже сумую…
		Міцно обіймаю…
	Ім'я автора листа	Твоя подруга Наталя

                       Запам’ятаймо основні правила листування

∙                   Пиши на якісному папері чорнилом або кульковою ручкою.

∙                   Дбай про почерк, охайність в оформленні листа.

∙                   Розпочинай лист із звертання (пишеться посередині).

∙                   Дотримуйся правил побудови листа (початок, основна частина, кінцівка), виділяй абзаци.

∙                   Пиши так, ніби ти ведеш розмову. Проте пам’ятай, що в живому мовленні ми часто робимо застереження, обмовки, доповнення, пояснення, повтори, які в писемному мовленні робити не слід.

∙                   Думки висловлюй стисло, чітко й виразно, стеж за грамотністю мовного оформлення. Уникай безпредметних загальних фраз, які мало про що говорять. Тон листа повинен бути ввічливим.

∙                   Будь уважний до адресата, не залишай без відповідей його запитання. Намагайся писати про себе мало і стисло, про інших – більше й докладніше. Повідомляй про цікаві факти й події.

∙                   Ніколи не пиши про те, про що згодом пошкодуєш. Відповідай на отриманий лист вчасно.

∙                   Не пиши листи в поганому настрої.

Домашнє завдання.

  Напишіть лист до рідної людини з використанням звертань та вставних слів.