15.05.2020

П*ятнадцяте травня
Андрій Малишко. "Чому, сказати, й сам не знаю...". Художні засоби донесення до читача ідей патріотизму, гуманізму, історичної пам*яті

Наш сьогоднішній урок - урок нової зустрічі з пісенною творчістю поета - лірика А.Малишка, який прожив своє життя під девізом: «Я серце й душу в пісню переллю». Справедливо твердять, що цей поет – поет лірик від Бога. Його голос, то ніжний і схвильований, як перші слова кохання, то гнівний, сповнений пристрасті вибухової сили, не можна сплутати з чиїмось іншим.

Мабуть, немає більшої радості для поета і композитора, як почути свою пісню з уст народу. Іноді варто написати один твір, який знайде свою дорогу до людського серця - і цього уже досить, щоб пізнати безсмертя. Але, як правило, талановита людина має щедру, відкриту душу, величезне любляче серце. До таких людей, як кажуть, з великої літери, належить і Андрій Малишко, до пісенної спадщини якого спробуємо сьогодні долучитися і ми.

Пісенність - це одна з найголовніших і найдорогоцінніших прикмет усієї поезії Малишка. Упродовж усього життя і завжди з великим бажанням він працював як пісняр. Ніжною блакитною стрічкою вплелася Малишкова пісня у розмаїття пісень українського народу.

«Народження людини, - говорив Малишко, - пов’язане з піснею. Перше кохання дівчини, щастя любові і гірка розлука - в пісні. Шахтар і сталевар, воїн і політик, філософ і митець, лікар і вчитель свої радості, болі, надії, всю душу вливають в пісні. Воїн, ідучи в похід, бере три речі: зброю, хліб і пісню. Зброя для боїв, хліб для життя, пісня, як душа Батьківщини».

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО:

     історія написання твору

Кожна з пісень Малишка - Дивовижна перлина, яка з часом не втратила своєї актуальності. Цікава історія і у пісні « Стежина», музику до якої було створено через декілька років після смерті Андрія Малишка.

Платону Майбороді замовили написати музику до художнього фільму «Абітурієнтка». Ось тоді і згадав композитор про вірш Малишка «Чому, сказати, сам не знаю». Цікаво, що поет цей твір подарував своєму другу Майбороді, а той написав до неї чудову мелодію, дав назву новій пісні «Стежина».

Йшов 1969 рік, поет дуже захворів. І найбільшим проханням тоді було принести до лікарні цвіт яблуні. За дев’ять днів до смерті поет залишив уявно лікарняну палату і полинув до сільської хати, став босоніж на стежину і вийняв зі свого серця слова цієї пісні. Саме вона стала його лебединою піснею. Поет пішов із життя, але не з серця людського.

ПОДУМАЙТЕ І СКАЖІТЬ:

1.      Які емоції та почуття виникли у вас при прослуховуванні пісні?

2.      Поясніть назву пісні.

3.      Які слова – синоніми можна дібрати до назви, які з них, на вашу думку, будуть найбільш вдалими?

4.      Чим стала стежина для поета?

5.      Що відчуває автор, згадуючи стежину свого життя?

6.      А чи є у вашому серці найдорожча стежина? Як би ви про неї висловилися?

7.      Поясніть різницю між словами « стежина» та «шлях». Чи у кожної людини є свій життєвий шлях?

8.      Про який життєвий шлях мрієте ви?(Дайте письмову відповідь на це питання у вигляді міні-твору)

 9. Чому «стежина» А.Малишка «кудись пішла, не поверта»? 
ВИРАЗНО ПРОЧИТАЙТЕ ПОЕЗІЮ с. 264-265
ПИСЬМОВО ВИЗНАЧТЕ ТЕМУ ТА ІДЕЮ ТВОРУ

Стежина… Кожен пов’язує її з чимось своїм, дуже важливим. Кожен її пам’ятає – чи ту, по якій ступав перші кроки, чи ту, по якій ідеш щодня. Вона у кожного своя. І цю стежину треба пройти так, щоб, озирнувшись назад, не соромно було за пройдений шлях. Ця стежка веде кожного у широкий світ. До неї можна повернутися тільки у спогадах, бо дитинство не повертається.

Тож нехай ваша стежина буде світлою і рівною, і незмінним залишається почуття вдячності рідному дому, отчому порогу. 

СФОТОГРАФУЙТЕ свою письмову РОБОТУ ТА НАДІШЛіТЬ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ: laganovskai61@gmail.com
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: вивчить один з розглянутих поезій ("Пісня про рушник", "Чому, сказати, й сам не знаю...") напам*ять, зніміть відео на якому ви виразно розповідаєте обрану вами поезію напам*ять та надішліть відео на електронну скриньку!
БАЖАЮ УСПІХУ!