Тринадцяте травня
Андрій Малишко. Відомий український поет і його пісні, що стали народними. Ліризм поезій А. Малишка. "Пісня про рушник". Патріотичні почуття, найвищі духовні цінності в них.
1. Подумайте:
1.
Що
називається піснею?
2.
Які пісні бувають за тематикою?
3.
На які
види розподіляються пісні за авторством?
4.
Назвіть відомі вам літературні пісні та їх
авторів.
5.
Назвіть
композиторів, які поклали слова поезій на музику?
6.
Чому вважають, що пісня – душа українського народу, що в ній – вся історія рідного краю?
7.
Для чого призначений рушник? Які народні
обряди пов’язані з ним?
8.
Яка
пісня про рушник відома вам?
2. На сьогоднішньому уроці ми будемо знайомитися з відомим поетом, слова
поезій якого вже давно стали народними піснями. Прочитайте деякі з
них і спробуйте вгадати їх назви, адже з цими піснями ви давно знайомі.
- Рідна мати моя, ти ночей не доспала
Ти водила мене у поля край села.
- Чому
й сказати й сам не знаю,
Живе
ту серці скільки літ
Ота
стежина в ріднім краю
Одним
одна біля воріт.
3. Ознайомтеся із біографією А. Малишка, прочитавши статтю підручника с.261-263 та переглянувши відео:
4. Уважно послухайте пісню на слова А. Малишка "Пісня про рушник":
5. Уважно та виразно прочитайте "Пісню про рушник" с. 263-264.
6. Уважно прочитайте, що означає слово рушник:
1) у тлумачному словнику:
Рушник — 1. довгастий шматок тканини (бавовняної,
лляної, полотняної і т. ін.) для витирання обличчя, тіла. Посуду, тощо. **
Сталевий (стальний) рушник — довгий лист сталі для піднімання затонулих суден.
2. Шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом; традиційно
використовується для оздоблення житла, в українських народних обрядах і т. ін.
* Образно. * У порівн. Рушник дбати. ** Ставати на
рушнику (на рушники), заст. – брати шлюб,
одружуватися.
2) Символічне
значення рушника для українців.
Рушник —
оберег, з яким в українців пов’язане все — від народження до останнього шляху: на рушникові подавали найдорожчому гостеві
хліб-сіль, ним перев’язували руки молодих під час вінчання, рушниками покривали
найдорожче для українця-християнина — ікони, рушники використовувались і в
процесі обряду поховання людини, і, зрештою, вирушаючи в дорогу, людина
неодмінно мала з собою рушник, який був не просто шматком тканини, що
прикривав, наприклад, хліб, а справжнім оберегом. Талісманом, що, на думку
наших предків і оберігав, і захищав, і приносив щастя. До того ж прямокутна форма рушника сама символізувала дорогу, зокрема
життєву дорогу людини. А вишиті, здебільшого червоними і чорними нитками,
візерунки означали переплетені в людському житті радісні й сумні моменти:
«і дитинство, й розлука, і вірна любов». Андрій
Самійлович вірив у те, що в буремні роки війни він вижив після важкого
поранення тільки завдяки вишитому рушникові, з яким мати провела його на фронт.
7. Подумайте і усно дайте відповіді на питання:
1.
Яке
символічне значення приділялося рушникові в житті людей?
2.
Для чого мати, коли син вирушав у дорогу,
давала йому рушник?
3.Чому
рушники прикрашали різноманітними вишивками? Що вони символізували?
4.
Опишіть
почуття ліричного героя твору. Про що вони свідчать?
5.
Що
хотів бачити герой на материнському рушникові? Як про це зазначено у творі?
6.
Чи
можна вважати рушник відображенням життя людини, її світогляду, віри? Якщо так,
то з чим це пов’язано? Відповідь вмотивуйте.
7.
Про
яку далеку дорогу говорить А. Малишко у творі?
8.
Що
саме запам’яталося ліричному герою зі свого дитинства?
9.Якими
постають
краса природи і почуття героя, коли він бере до рук материнський рушник?
10. Прокоментуйте
рядок поезії: «І на тім рушникові оживе все знайоме до болю». З чим викликаний
цей біль?
11. Що
ви відчули після читання або прослуховування пісні А. Малишка?
8. Уважно прочитайте:
Ліричний герой з великою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі
над колискою сина, її намагання прилучити дитину до всього прекрасного,
людяного, її сокровенне бажання бачити свою дитину щасливою, не обійденою
долею. Ненька дарує синові рушник, вишиваний як символ
життєвої дороги, на якому оживає «і дитинство, й розлука, й материнська любов».
Так А. Малишко поглиблює образ рушника, запозичений з народної творчості. Проте
головним у поезії є образ найближчої і найсвятішої для кожної людини — образ матері.
Її серце сповнене безмежної любові до дитини, і цю рису душі поет передає
економними, але надзвичайно місткими деталями: незрадлива ласкава усмішка, бо
матір уміє і прощати, і наставляти, і жаліти; засмучені очі, бо рідна ненька
відриває від свого серця дитину, посилає її у широкий і бентежний світ, «в
дорогу далеку», на якій будуть і радість, і смуток, і печаль.
Світлому,
радісному, хоча й пройнятому сумом розлуки звучанню пісні відповідає й
сонячний, прекрасний пейзаж. Через картини природи розкриваються почуття
материнської та синівської любові. Росяниста доріжка, зелені луги, солов’їні
гаї, тихий шелест трав, щебетання дібров — усе це прикмети прекрасного
сонячного весняного ранку, бо ще до зорі рушає син у дорогу — створюють
відповідний ліричний настрій, викликають у слухача спогади про його дитинство,
його шляхи, його долю і, звичайно, про його матір.
Популярність
твору, його зв’язок із
народною творчістю.
«Пісня про рушник»
у народі популярна, оскільки вона бентежить, хвилює кожного. І ще тому, що вона
проста, задушевна, що в ній знаходимо картини й образи, знайомі з народних
пісень. І рушник вишиваний, і дорога далека, і щастя-доля, і зелені луги — усе
це взято із щедрого арсеналу народної творчості, перетоплене в серці поета,
збагачене його власними образами (щебетання дібров, солов’їні гаї, незрадлива
усмішка) і тому привертає нашу увагу, бентежить, радує, сповнює передчуттям
далеких доріг і безмежної вдячності до найдорожчої нам людини — рідної матері.
9. Заповніть у зошиті паспорт твору:
1) Назва:
2) Автор:
3) Тема твору:
4) Жанр твору:
5) художні засоби:
- епітети:
- метафори:
- звертання:
- порівняння:
10. Прочитай та запам*ятай:
Тема матері — одна з наскрізних у поезії А. Малишка.
Усе найдорожче, найрідніше, найсвятіше у нього пов’язане з образом матері. Бо з
раннього дитинства узяв він у серце образ рідної матінки, Івги Базилихи, яка
навчила його добру, красі, любові до людей. Її
образ зливається в поезії Андрія Малишка з іншим найдорожчим образом — рідної
Батьківщини. Завжди, коли поет пише про те, що найближче його серцю, він згадує
матір.
«Вкраїно моя», «мати», «Сиділа мати, ніби груша
дика», «Мамо, я хочу поговорити з вами», поема «Сини», ще багато-багато
найкращих поетичних творів… Ця данина подяки й любові народного поета священній
пам’яті Матері.
«Пісня про
рушник» — це пісня про матір.
Образ матері — один із центральних у творчості Малишка. Передусім це образ конкретної людини, що знала безліч пісень, чудово їх
виконувала і передала своєму синові «песен дивный дар»,— говорив М. Рильський.
11. Виконай тестові завдання за посиланням:
Комментариев нет:
Отправить комментарий