06.04-10.04.2020

Восьме квітня

 Любов Пономаренко «Гер переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності. Особливості художніх засобів новели

 Хід уроку

  Дорогі діти, впродовж багатьох уроків ми працювали над темою «Ти знаєш, що ти – людина?».  Що значить -  бути людиною? Над цим питанням замислювались в усі часи. Відомий факт, як один давньогрецький філософ –учитель поставив своїм учням запитання: «У чому призначення людини?». Помовчав. А потім сам на нього відповів: «Бути людиною!». Усе це звучить досить дивно, але водночас просто.

  Отож і  сьогодні ми будемо підтверджувати оцю просту істину: людина має бути людиною.

Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Любов Пономаренко… Жіноче слово в літературі завжди звучить особливо щиро. Хвилюють твори, у яких авторки так тонко по-жіночому фіксують кожен порух людської душі, так обережно проникають у внутрішній світ своїх героїв… Такою є поезія Ліни Костенко та проза Любові Пономаренко.

Коротко ознайомтеся із біографією Любові Пономаренко, прочитавши статтю підручника с. 215-216

Перед тим, як ми перейдемо до вивчення тексту твору, пропоную прислухатись до поради письменниці і повторити  терміни, які нам необхідні для успішного засвоєння теми уроку.

Гуманíзм — ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності.  - записати                                                                                                        

Синонім – людяність.                                                                             

     Толерантність – поблажливий, терпимий до чиїхось думок, поглядів, вірувань, до інших народів, культур. - записати                                                                                                                         

  Синонім -людяність.                                                                                           

  Іншими словами, з огляду на тему уроку, твір, який ми будемо вивчати, має настрій людяності, любові до людини.                                                                              

    І  що дивно, у творі піде мова про людину і війну, про її наслідки в душі людини. Ми вже говорили про війну як страшне, жорстоке явище, вивчаючи повість Г. Тютюнника «Климко». Тому сьогодні, щоб налаштуватися на урок і  пригадати собі події тих часів і жахіття сьогоднішньої війни, перегляньмо  коротке відео        

4. Асоціативний кущ                                                                                                       

       - Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово “війна”?                   

 - З якими словами у вас асоціюється слово “полонений”?      

Створити асоцітивні кущі до слів війна, полонений.                                                                    5. Робота з текстом твору.                                                                     

У новелі письменниця порушила важливу проблему, яка схвилює навіть найчерствішу душу. В оповіданні йдеться про любов до людей.

А що ж таке новела? Опрацюйте статтю підручника ст. 217 та запишіть визначення до зошита.

Прочитайте твір за підручником с. 217-218

 Отож, прочитавши цей цікавий і зворушливий твір, поміркуймо над питаннями.                                  

Поміркуй:

-    Яких страждань зазнав наш народ та багато інших народів під час Другої світової війни?                                

 -   Чому народ-борець переміг фашизм?

 -   За що ми повинні бути вдячними тим, хто загинув на війні, отримав каліцтво, залишився живим?

- Що означає у перекладі з німецької мови слово «гер»? Прокоментуйте назву твору.

 - Які ще слова, що походять з німецької мови, зустрічаються у творі?                                           

 -Серед полонених авторка виділяє Фрідріха. Опишіть його зовнішність, спираючись на текст

Про що вона свідчить?                                                                                                                            

- Чим займався Фрідріх після робочого дня?                                                                

 - Що робили діти, коли побачили скопану грядку?                                                        

- Чи можна говорити, що грядка була для Фрідріха маленькою державою?       

   -Чому у Фрідріха не було майбутнього в цьому «злиденному місті»?                                           

- Чим любив хизуватися Фрідріх?                                                              

 

              

-Чи змінилося життя Фрідріха з приходом осені?

   -Що сталося з Фрідріхом? З чим це, на ваш погляд, було зв’язано?                                               - Аналізуючи цей образ, пропоную скласти інформаційне гроно «Фрідріх».

-Що привернуло увагу оповідача, коли вона сиділа на вікні у новому будинку?

 -Чому дівчинка не зірвала квітку?

-Чому з квіткою опинився нечіпаний і хрест з паличок?                                    

-Якою подією завершується твір?                                                                                  

-Навіщо Фрідріх сховав  фотокартку? Про що говорить ця художня деталь? (Це Фрідріхів «лист у вічність». Не маючи змоги знайти своїх дівчаток у повоєнний час, полонений замуровує фотографію в стіну будинку як найдорожчий скарб)                                                                                            

 Отже,  ця фотографія після багатьох років  стає ще одним підтвердженням людської доброти і подає читачам надію, що Фрідріхові діти, можливо, довідаються, яким був їхній батько і де загинув. Автор залишає нам, читачам, відкрите запитання: «Ви не знаєте, де наш тато? »

- Давайте, визначимо тему та ідею твору                                                                                       Тема: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які від­будовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, само­тніми жінками).                                                                                                     

   Ідея:(учні записують у зошит)

-         ідея осуду війни, зла, насильства;

-         утвердження милосердя, співчуття;

-         ідея прощення як складова гуманізму;

-         необхідність у будь-якій ситуації залишатися людиною.

. Закріплення вивченого матеріалу. «Мікрофон»                                                                

-У чому сміливість Любові Пономаренко як письменниці?(Взяла складну, незвичайну, суперечливу тему, подала досить правдоподібно подробиці, показала, що полонені теж люди, підкреслила, що будь-яка війна – неприпустиме для людського суспільства явище).                                                

Висновок: Любов Пономаренко зізнається, що кожен її твір - і переплаканий, і пережитий. Головне для неї не образи і картини, а життя з його глибинками і широтами, як добром, так і злом. Чи не в цьому секрет популярності Л. Пономаренко, зумовлений мистецьким кредо: «бачачи минуле і дивлячись у майбутнє, бути сучасним».                                                                                            

 Домашнє завдання.                                                                                                      а) продовжити новелу, давши відповідь на питання: «Ви не знаєте, де наш  тато?..»;
Після виконання усіх усних та письмових завдань, виконайте тестові завдання: