Восьме травня
Тема: Частка як службова
частина мови. Частки формотворчі й словотворчі.
1. Прочитай уважно!!!
Частка – це
службова незмінна частина мови, яка надає словам чи реченням додаткових
відтінків у значенні або служить для творення слів та їх форм: хіба, адже, не,
будь-, най-, он, якраз, навіть, би.
За значенням
частки поділяються на:
• частки, що надають реченню
додаткових змістових відтінків;
• частки, що вказують на модальні
відтінки;
• словотворчі частки;
• формотворчі частки.
У цих розрядах розрізняють окремі
групи.
Частки, що надають реченню
додаткових змістових відтінків
|
Вказівні: ось,
це, оце, осьде, от, он, то, онде, ото, воно
|
Охорона природи — ось завдання для всіх і кожного.
Що воно таке, екологічний патруль?
|
|
Означальні: якраз,
саме, ледве, власне, майже, справді, точно
|
Сиділи ми в садку, там саме зацвіло (Леся Українка).
Якраз
сьогодні треба подумати про завтра планети.
|
|
Обмежувально-видільні: лише,
тільки, хоч, хоча б, навіть, уже, таки
|
Лишалося тільки завершити цю справу.
Хоча б не
запізнитися.
|
|
Підсилювальні: і (й),
та, навіть, бо, -то, аж, же, ж, -таки,
ой
|
І тиша
може проспівати колискову. Дощ таки
пішов.
|
Частки, що вказують на модальні
відтінки
|
Стверджувальні: так,
отак, атож, авжеж, гаразд, аякже
|
Так, ми
посадимо тут сад. Авжеж, птахи
знову повернуться.
|
|
Заперечні: не, ні,
ані
|
Сіяло сонце, в небесах ані хмаринки (Т. Шевченко).
|
|
Спонукальні: ну,
давай, бодай, -но, -бо, годі
|
Годі нам
сперечатися.
Ну спробуй
поговорити з ним.
|
|
Власне модальні (виражають сумнів,
припущення, упевненість): навряд чи, ледве чи, ба, ну, чи
не, мовби, нібито, хоч би
|
Ранок усміхався, мовби радіючи разом із нами.
Тарас підписав документ,
значення якого він навряд чи
розумів до кінця.
|
|
Питальні: чи,
невже, хіба
|
Хіба весна
вже подолала зиму? Невже цей сніг
розтане?
|
|
Емоційно-експресивні: як, що
за,
ну й, куди там, де й
|
Що за краса
за вікном! Як добре бродити лісом!
|
Словотворчі частки
|
де-, аби-, будь-, -небудь,
казна-, хтозна-, -завгодно, -сь, -би, -б, -же, -ж, не-, ні-, ані- виконують
роль префіксів і суфіксів
|
деколи, абияк, будь-що,
хто-небудь, казна-як, хтозна-куди, чийсь, хто-завгодно, щось, начеб, немовби,
авжеж, нелегкий, ніхто, анічичирк
|
Формотворчі частки
|
би (б), за допомогою якої
творяться форми дієслів умовного способу
|
пішов би, знала б
|
|
хай (нехай), за допомогою якої
творяться форми 3-ї особи наказового способу
|
хай знає, нехай ростуть
|
|
най-, як-, що-, за допомогою
яких творяться прикметники і прислівники найвищого ступеня порівняння
|
найбільше, щонайкращий, якнайвеселіший
|
|
-ся (-сь), за допомогою якої
утворюються дієслова
|
одягатися, збиратись
|
3. Виконай вправу. Прочитайте текст. Поясніть, яку роль виконують виділені
частки (усно)
Людство тривалий час і всерйоз
задумується над тим, як обмежити свій, найчастіше
небажаний, вплив на живу природу, як
регулювати клімат, стримуючи цим темпи глобального потепління. Вважається: найрадикальніший метод — перехід на
«чисту» енергетику. Саме тут на
перше місце виходить використання природної енергії: сонця, вітру, води,
припливів, навіть поки що
малозвіданих, неприручених
різноманітних явищ — блискавок, ураганів, смерчів, тайфунів тощо. Навряд чи можна вважати перспективною
ядерну енергію, яка з часом може призвести до теплового забруднення атмосфери.
Її ж нинішнє використання вимушене,
бо ми ще не вміємо приручати гігантські природні сили.
Тільки слід пам’ятати: будь-яка
регуляція клімату має бути щонайобережнішою
(За М. Міщенком).
4. Виконайте вправу. Спишіть текст, вставляючи замість крапок
доречну за змістом частку не або ні та знімаючи риски. Поясніть, яких відтінків
додають словам чи реченням ці частки.
../коли ../забуду своєї першої дитячої драми, що тяжко й
надовго ранила моє серце. Біг я з важкеньким ранцем зі школи. Зиркнув на
ліщиновий кущ біля стежки і мерщій виламав собі добреньку лозину, сів на «коня»
та й гайнув, аж закуріло серединою вулиці.
Мені ще довго ../прощали цього вчинку. Адже дерево в нашому
селі дуже шанувалося, вважалося мало ../священним. Добре пригадую, що в першому
класі на якомусь уроці вчителька просила:
— ../ламайте, діточки, ../яблуні, ../груші, ../береста,
../тополі, ../кущів усяких. Тільки садіть їх там, де голо, і поливайте (За М.
Міщенком).
5. Виконайте вправу. Випишіть із поданих речень частки.
Вкажіть, яка це частка ( словотворча, модальна чи формотворча)
• Лише Батьківщина, лише Україна залишиться в серці моїм
назавжди (І. Калиниченко).
• Говорімо те, що думаємо; думаймо те, що говоримо; нехай
слова будуть у згоді з життям (Сенека).
• І все на світі треба пережити, і кожен фініш — це, по
суті, старт, і наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт (Л.
Костенко).
6. Виконайте вправу. Утворіть від поданих дієслів за допомогою
формотворчих часток форми умовного або наказового способів (залежно від форми
часу дієслова). Запишіть їх.
Бережуть, допомагав, вирощує, поливав, охороняла, вірили,
працюють, виростає, підкорив, звернули, спромоглися.
7. Виконайте тестові завдання:
УСПІХІВ!
БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ!
Комментариев нет:
Отправить комментарий